Про кримінальну відповідальність за зловживання владою, службовим становищем чи повноваженнями за КК України розповів завідувач науково-дослідної лабораторії вивчення проблем протидії торгівлі людьми Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для кримінальної поліції Олександр Марін під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками кримінальну відповідальність за зловживання владою, службовим становищем чи повноваженнями за КК України, а саме:
1. Загальний склад «Зловживання».
- 1.1. Можливості спеціального статусу.
- 1.2. Видом чого є «Зловживання».
- 1.3. Загальний склад «Зловживання» відображено.
2. Спеціальні види Зловживань.
2.1. Спеціальні чи Специфічні норми.
3. Перевищення влади або службових повноважень. Зловживання.
4. Ознаки Перевищення.
5. Службове підроблення.
6. «Новітні» специфічні форми Зловживання.
У рамках характеристики зловживання владою та службовим становищем чи повноваженнями акцентовано на наступному:
1. Загальний склад «Зловживання»
1. Загальна характеристика
«Зловживання» розглядається як єдина узагальнена кримінально-правова модель, яка лежить в основі декількох складів кримінальних правопорушень, передбачених КК України (ст. 364, 364-1, 365-2).
Загальний склад «зловживання» охоплює таку конструкцію: використання спеціальним суб’єктом можливостей свого спеціального статусу всупереч визначеним інтересам, з метою одержання неправомірної вигоди, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам.
Усі відповідні склади:
- є матеріальними;
- вчиняються виключно з прямим умислом;
- характеризуються обов’язковою спеціальною метою – одержання неправомірної вигоди.
1.1. Можливості спеціального статусу
Предметом зловживання є не лише формальні повноваження, а можливості спеціального статусу в цілому.
Зміст таких можливостей включає:
- владні повноваження;
- службове становище;
- правомочності;
- гарантії, пільги, інші блага, похідні від статусу;
- фактичні можливості впливу, які випливають зі статусу, навіть якщо вони не є формально закріпленими повноваженнями.
З цієї позиції презентація відстоює широкий підхід до розуміння предмета зловживання, оскільки вузьке розуміння (лише як «офіційно надане право») невиправдано звужує обсяг криміналізації.
Судова практика:
- Постанова Об’єднаної палати ВС від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20: зловживанням владою визнається протиправне використання повноважень, правомочностей і можливостей, похідних від прав, обов’язків, гарантій, пільг та інших благ, пов’язаних зі здійсненням функцій представника влади.
1.2. Видом чого є «Зловживання»
Олександр Марін аналізує три можливі доктринальні підходи:
- «Зловживання» як самостійне правове поняття;
- «Зловживання» як різновид зловживання правом;
- «Зловживання» як різновид зловживання довірою.
Лектор обґрунтовує, що для кримінального права найбільш виправданим є визнання «зловживання» самостійним поняттям, оскільки:
- воно охоплює як дії в межах повноважень, так і дії з виходом за їх межі;
- дозволяє системно поєднати норми про зловживання та перевищення;
- відповідає логіці побудови розділу XVII Особливої частини КК України.
1.3. Відображення загального складу «Зловживання» у КК України
Загальний склад «зловживання» відображено не в одній нормі, а у системі взаємопов’язаних норм, зокрема:
- ст. 364 КК (публічні службові особи);
- ст. 364-1 КК (службові особи юридичних осіб приватного права);
- ст. 365-2 КК (особи, які надають публічні послуги).
Лектор наголошується, що:
- ці норми не вичерпують усіх можливих форм зловживань;
- вони є результатом не завжди вдалої диференціації відповідальності;
- для правильної кваліфікації необхідно враховувати співвідношення кримінально-правових норм, яке часто виходить за межі класичних моделей конкуренції.
2. Спеціальні види Зловживань
«Зловживання» як кримінально-правове явище:
- закріплене понад у 100 складах Особливої частини КК;
- може виступати основним складом, кваліфікуючою ознакою або способом вчинення.
Вони розміщені:
- у розділі XVII КК;
- в інших розділах КК (податкові, трудові, господарські злочини тощо).
2.1. Спеціальні та специфічні норми
Спеціальні норми про зловживання:
- повністю відтворюють загальний склад;
- мають одну або декілька додаткових ознак;
- мають пріоритет у застосуванні.
Специфічні норми:
- не містять усіх ознак загального складу;
- мають іншу криміноутворюючу ознаку (наприклад, сам факт дії);
- не завжди передбачають істотну шкоду.
Зміна законодавцем змісту наслідків у загальному складі зловживання перетворила багато спеціальних норм на специфічні, що ускладнило правозастосування.
Судова практика:
- Постанова ВП ВС у справі № 301/2178/13-к – для ч. 2 ст. 365 КК наслідки у вигляді істотної шкоди не є обов’язковими;
- Постанова ККС ВС у справі № 536/621/16-к – підтверджено, що наслідки можуть не мати кримінально-правового значення.
3. Перевищення влади або службових повноважень і Зловживання
Перевищення є різновидом зловживання, а не окремим явищем.
Ст. 365 КК України:
- є спеціальною нормою щодо ст. 364 КК;
- застосовується насамперед до працівників правоохоронних органів;
- не призвела до декриміналізації перевищення для інших службових осіб.
Таким чином, усі діяння, які не охоплюються ст. 365 КК, підлягають оцінці за ст. 364 КК України.
4. Ознаки Перевищення
Перевищення характеризується:
- явним виходом за межі компетенції;
- вчиненням дій, які особа не має права вчиняти за жодних умов;
- у низці складів – формальним характером, без обов’язкових наслідків.
Судова практика:
- Постанова ВП ВС у справі № 301/2178/13-к – достатнім є сам факт дій, що явно виходять за межі повноважень, незалежно від істотної шкоди.
5. Службове підроблення
Службове підроблення (ст. 366 КК):
- розглядається як специфічна форма зловживання можливостями спеціального статусу;
- не базується на загальній моделі істотної шкоди;
- має власну криміноутворюючу ознаку – викривлення офіційної інформації.
6. «Новітні» специфічні форми Зловживання
До таких форм віднесено:
- ст. 364-2 КК (голосування замість іншого депутата);
- ст. 365-3 КК (бездіяльність правоохоронця щодо азартних ігор);
- склади, де зловживання є способом або кваліфікуючою ознакою.
Вони:
- не відтворюють повністю загальний склад;
- мають політико-кримінальне походження;
- потребують особливо обережного тлумачення у правозастосуванні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.