Про лікарську таємницю та захист персональних даних пацієнтів розповіла адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ Яна Бабенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками лікарську таємницю та захист персональних даних пацієнтів, а саме:
- 1. Що входить в поняття: лікарська таємниця, медична інформація? Правове регулювання.
- 2. Захист персональних даних в системі охорони здоров’я.
- 3. Випадки правомірного розголошення лікарської таємниці.
- 4. Яка відповідальність настає за неправомірне розголошення медичної інформації про пацієнта?
У рамках характеристики лікарської таємниці акцентовано на наступному:
1. Що входить у поняття: лікарська таємниця, медична інформація? Правове регулювання
Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»:
Лікарська таємниця – це відомості, які стали відомі медичним працівникам та іншим особам у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків, а саме:
- про хворобу особи;
- про факт звернення за медичною допомогою;
- про медичне обстеження, огляд та їх результати;
- про інтимну та сімейну сторони життя.
Заборонено розголошення цих відомостей, крім випадків, прямо передбачених законом.
Навіть у навчальному процесі та наукових публікаціях має бути забезпечена анонімність пацієнта.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я:
Медична інформація – це інформація:
- про медичне обслуговування особи або його результати;
- уніфікована за формою;
- включає дані про:
- стан здоров’я;
- діагноз;
- будь-які документи щодо здоров’я;
- обмеження життєдіяльності людини.
З аналізу законодавства можна зробити висновок, що медична інформація включає:
- факт звернення за медичною допомогою;
- діагноз;
- історію хвороби;
- відомості про стан здоров’я;
- мету та прогноз лікування;
- наявність ризиків для життя і здоров’я;
- дані, отримані під час обстеження, у тому числі про інтимне і сімейне життя.
Медична інформація:
- є конфіденційною;
- належить до інформації з обмеженим доступом;
- не може збиратися, зберігатися, використовуватися або поширюватися без згоди особи, крім випадків, встановлених законом.
Правове регулювання:
- Конституція України (ст. 32, 34);
- Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. 39, 39-1, 40);
- ЦК України (ст. 285, 286);
- Закон України «Про інформацію» (ст. 11, 21).
2. Захист персональних даних у системі охорони здоров’я
Медична інформація є персональними даними з підвищеним рівнем захисту.
Законодавча база захисту
- ЦК України
- Закон України «Про захист персональних даних»
- Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
- Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я (постанова КМУ №411)
- Типовий порядок обробки персональних даних (наказ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини).
Рівні захисту в закладах охорони здоров’я:
- Організаційні заходи:
- визначення відповідальної особи або підрозділу;
- порядок доступу до персональних даних;
- облік операцій з персональними даними;
- план дій на випадок витоку;
- регулярне навчання персоналу.
- Обмеження доступу:
- кожен медпрацівник має доступ лише до тих даних, які потрібні для роботи;
- підписання письмового зобов’язання про нерозголошення лікарської таємниці.
- Технічний захист:
- паролі, ідентифікатори, рівні доступу.
- Фізична безпека:
- обмежений доступ до серверів і комп’ютерів;
- відеоспостереження, пропускні системи.
Чи потрібна окрема згода на обробку даних?
Ні, окрема згода не потрібна, якщо обробка необхідна для:
- встановлення діагнозу;
- лікування;
- надання медичних послуг;
- функціонування електронної системи охорони здоров’я;
- фінансування та контролю якості медичних послуг – за умов, визначених законом.
3. Випадки правомірного розголошення лікарської таємниці
Законні випадки:
- Нареченим.
Результати медичного обстеження можуть повідомлятися нареченим (ч. 4 ст. 30 СК України).
- Психіатрична допомога.
Інформація може передаватися для:
- організації допомоги особі з тяжким психічним розладом;
- досудового розслідування та судового розгляду (за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду).
- Діти та підопічні.
Інформація про стан здоров’я дитини – батькам, усиновлювачам, опікунам.
- Туберкульоз.
При звільненні з місць позбавлення волі медична інформація передається до фтизіопульмонологічного центру.
- ВІЛ-статус.
Інформація передається:
- самій особі або її законним представникам;
- іншим медикам – для лікування та епіднагляду;
- іншим особам – лише за рішенням суду.
Можливе інформування партнера за спеціальних умов (смерть, непритомність пацієнта тощо).
- Інформація про померлого.
Члени сім’ї мають право:
- бути присутніми при встановленні причин смерті;
- ознайомлюватися з висновками;
- оскаржувати їх у суді.
4. Яка відповідальність настає за неправомірне розголошення медичної інформації?
1) Цивільна відповідальність:
Пацієнт, щодо якого неправомірно розголошено медичну інформацію, може звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди.
Судова практика:
- Постанова Верховний Суд від 29 червня 2022 року у справі № 205/9115/19: підтверджено право пацієнта на цивільно-правовий захист у разі незаконного розголошення медичної інформації.
2) Кримінальна відповідальність:
Ст. 145 КК України: умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
3) Адміністративна відповідальність:
Ст. 188-39 КУпАП – порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
4) Дисциплінарна відповідальність:
Роботодавець може притягнути медичного працівника до дисциплінарної відповідальності за порушення конфіденційності інформації про стан здоров’я пацієнта.
Судова практика:
- Постанова Верховний Суд від 11 грудня 2019 року у справі № 487/1981/17: підтверджено можливість дисциплінарної відповідальності працівника за розголошення медичної інформації.
Практика ЄСПЛ (як стандарти захисту приватності):
- Рішення Європейський суд з прав людини у справі «Z проти Фінляндії» (1997) – про захист медичної інформації як елемент приватного життя.
- Рішення Європейський суд з прав людини у справі «Plon v. France» (2004) – про баланс між свободою слова та захистом конфіденційної інформації про стан здоров’я.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.