Про малозначність діяння за кримінальним правом України розповів в. о. проректора з наукової роботи ЗВО «Університету Короля Данила», професор кафедри права та публічного управління, доктор юридичних наук Євген Письменський під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками малозначність діяння за кримінальним правом України, а саме:
- 1. Правова природа малозначності діяння.
- 2. Легальна дефініція малозначності діяння.
- 3. Значення кримінально-правової норми про малозначність діяння.
- 4. Ризики у застосуванні ч. 2 ст. 11 КК України.
- 5. Малозначність діяння у судовій правотворчості.
- 6. Правовий висновок щодо малозначності діяння.
- 7. Справа, що зумовила формування правової позиції про малозначність діяння.
- 8. Умови визнання діяння малозначним.
- 9. Наявність всіх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України як перша умова малозначності діяння.
- 10. Відсутність суспільної небезпеки діяння як друга умова малозначності діяння.
- 11. Суб’єктивна спрямованість діяння на заподіяння істотної шкоди – третя умова малозначності діяння.
- 12. Правові наслідки малозначності діяння.
У рамках характеристики малозначності діяння акцентовано на наступному:
1. Правова природа малозначності діяння
КК України у ст. 11, що має назву «Поняття кримінального правопорушення», визначає не лише саме поняття кримінального правопорушення та його ознаки (ч. 1), але й містить дефініцію малозначності діяння (ч. 2), тобто такого акту поведінки особи, яке не вважається кримінальним правопорушенням.
Зазначений нормативний припис містить так звану негативну ознаку кримінального правопорушення – відсутність суспільної небезпечності.
Завдяки правилу малозначності система кримінальної юстиції убезпечується від перевантаження, економлячи свої ресурси на незначних деліктах, що формально можуть вважатися кримінально караними, та реалізується принцип «de minimis non curat praetor» (від лат. – суддя (претор) не займається дрібницями).
Потреба внормувати положення про малозначність діяння:
- через імовірну суперечність між абстрактною кримінально-правовою нормою та конкретним проявом вчинку людини (невідповідність між фактичним ступенем суспільної небезпечності та юридичним уявленням про нього);
- криміналізація певної поведінки може бути здійснена помилково і цю ситуацію можна вирішити у спосіб ухвалення акту правозастосування (компенсатор законодавчих недоліків);
- зміни кримінального закону можуть відбуватися із запізненням, а отже, існує загроза, що закон не узгоджуватиметься з реаліями суспільного розвитку.
Ризики у застосуванні ч. 2 ст. 11 КК України:
- застосування норми про малозначність діяння може призвести до вибіркового правосуддя та зловживання з боку суб’єктів правозастосування (наприклад, через особисті упередження);
- практика про малозначність діяння може формуватися в неоднаковий спосіб, призводячи до випадків, за яких особа не здатна належним чином передбачити наслідки своєї поведінки;
- ч. 2 ст. 11 КК України може викликати сумнів у її конституційності, адже правозастосовувач своїм рішенням фактично втручається у законодавчу оцінку суспільної небезпечності діяння (згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України діяння, які є злочинами, і відповідальність за їх вчинення встановлюються виключно законами України).
2. Легальна дефініція малозначності діяння
Згідно з ч. 2 ст. 11 КК України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
3. Значення кримінально-правової норми про малозначність діяння
Норма про малозначність має багатовимірне значення:
- Корекційне: дає змогу нейтралізувати помилки криміналізації.
- Компенсаторне: дозволяє компенсувати запізнілі зміни кримінального законодавства.
- Гарантійне: захищає особу від надмірного кримінального переслідування.
- Системне: узгоджує кримінальне право з реальними соціальними відносинами.
4. Ризики у застосуванні ч. 2 ст. 11 КК України
Окремо наголошено на небезпеках застосування норми про малозначність:
- Вибіркове правосуддя.
Суд може діяти під впливом суб’єктивних симпатій або упереджень.
- Непередбачуваність правозастосування.
Різні суди можуть по-різному оцінювати однакові ситуації.
- Конституційні сумніви.
Суд фактично втручається у законодавчу оцінку суспільної небезпечності, що може суперечити п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України.
5. Малозначність діяння у судовій правотворчості
Формування підходів до малозначності відбувалося через судову практику.
Постанова Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 24.12.2015 (№ 5-221кс15) — базова.
На її основі сформована подальша практика:
- постанова ККС ВС від 15.05.2018 (№ 692/225/16-к);
- постанова ККС ВС від 04.04.2019 (№ 310/4064/17);
- постанова ОП ККС ВС від 02.12.2019 (№ 612/712/16-к);
- постанова ККС ВС від 21.03.2024 (№ 127/9259/21).
6. Правовий висновок щодо малозначності діяння
Суд сформулював два принципових висновки:
- Малозначність можлива лише тоді, коли законодавець не встановив мінімальний розмір шкоди.
- Якщо склад злочину містить чітко визначену межу шкоди, звернення до ч. 2 ст. 11 КК України виключається.
7. Справа, що зумовила формування правової позиції
Справа К. (замах на крадіжку станка для гоління вартістю 229,99 грн):
- виправдувальний вирок суду першої інстанції (малозначність);
- скасування апеляційним судом;
- підтвердження касаційною інстанцією правильності обвинувальної кваліфікації.
Саме ця справа закріпила заборону довільного застосування малозначності.
8. Умови визнання діяння малозначним
- Наявність усіх ознак складу;
- Відсутність суспільної небезпеки;
- Відсутність умислу на істотну шкоду.
Відсутність хоча б однієї з них унеможливлює застосування ч. 2 ст. 11 КК України.
9. Перша умова: наявність усіх ознак складу
Передумова — повна кримінально-правова кваліфікація.
- якщо немає хоча б однієї ознаки — це не малозначність, а відсутність складу;
- малозначність можлива лише після повного підтвердження складу.
Не визнаються малозначними діяння:
- вчинені без вини;
- з іншою формою вини;
- без обов’язкових ознак об’єктивної сторони;
- вчинені особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності.
10. Друга умова: відсутність суспільної небезпеки
Малозначне діяння:
- не завдає шкоди або завдає мізерної шкоди;
- не має типової для злочину інтенсивності.
Судова практика:
- службове підроблення без шкоди — постанова ККС ВС від 08.07.2019 (№ 296/55/12-к);
- непокора у воєнний час — малозначність виключена (постанова ККС ВС від 20.03.2024 № 233/1446/22).
Не визнаються малозначними:
- вбивство;
- зґвалтування;
- більшість військових злочинів.
11. Третя умова: суб’єктивна спрямованість
Малозначність повинна бути:
- об’єктивною (реальна відсутність шкоди);
- суб’єктивною (умисел саме на малозначне діяння).
Якщо умисел спрямований на істотну шкоду:
- застосування ч. 2 ст. 11 КК України неможливе;
- відповідальність настає за замах.
12. Правові наслідки малозначності діяння
Визнання діяння малозначним означає:
- відсутність кримінального правопорушення;
- виключення кримінальної відповідальності;
- закриття кримінального провадження або виправдувальний вирок.
Судова практика:
- постанова ККС ВС від 10.02.2022 (№ 523/8553/16-к) — один патрон без можливості використання.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.