Якщо на час вчинення обвинуваченими зґвалтування малолітньої особи в ст. 49 КК не було передбачено жодних умов щодо обчислення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності залежно від досягнення повноліття потерпілою, однак на момент розгляду справи в суді ст. 49 КК було доповнено ч. 6, відповідно до якої у разі вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченим, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків давності розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття, то такий кримінальний закон вважається таким, що іншим чином погіршує становище обвинувачених, а тому не має зворотної дії в часі.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд на підставі ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК у зв’язку із закінченням строків давності звільнив двох обвинувачених, які на момент вчинення протиправних дій не досягли 18-річного віку, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК (зґвалтування, вчинене повторно щодо малолітньої), а кримінальне провадження закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК.
Апеляційний суд змінив зазначену ухвалу в частині розподілу процесуальних витрат.
У касаційній скарзі представник потерпілої вказує, що місцевий суд, не надав належної оцінки тому, що обвинуваченими було вчинено злочин щодо неповнолітньої потерпілої, а згідно з вимогами ч. 6 ст. 49 КК обчислення строків,
визначених частинами 1, 2 цієї статті, розпочинається з дня, коли потерпіла особа досягла повноліття (в даному випадку з 27.01.2019). Тобто на час розгляду судом провадження строки давності не сплинули. Зазначає, що застосування ст. 5 КК є безпідставним, оскільки ч. 6 ст. 49 КК не є нормою, яка погіршує або поліпшує становище обвинувачених, а лише стосується принципу невідворотності покарання.
Позиція ККС
Залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
ККС погодився з висновками судів попередніх інстанції та визнав необґрунтованими доводи представника потерпілої з огляду на таке.
До осіб, які вчинили злочин у віці 18 років застосовується положення статей 106, 49 КК, відповідно до яких особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі, якщо з моменту вчинення особливо тяжкого злочину минуло 10 років.
Місцевий суд, встановивши, що на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обвинуваченим не виповнилося 18 років, а злочин, інкримінований їм у співучасті, вчинено 10.04.2012, інкримінований повторно одному із обвинувачених – 11.04.2012, іншому – 23.04.2012, дійшов
висновку, що визначений ст. 49 КК 10-річний строк притягнення до кримінальної
відповідальності сплив, обґрунтовано задовольнив клопотання захисників та на
підставі ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК звільнив кожного з обвинувачених від кримінальної відповідальності за обвинуваченням за ч. 4 ст. 152 КК у зв’язку із закінченням строків давності та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження.
З приводу доводів потерпілої сторони щодо необхідності обчислювати початок строку перебігу давності потрібно саме з дати набуття нею повноліття, а не з дня вчинення самого злочину, то місцевий суд зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 5 КК – якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Апеляційний суд зазначив, що Законом № 1256-IX, який набрав чинності 17.03.2021, було доповнено ст. 49 КК ч. 6 такого змісту: «У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151-2–156-1, 301-1 – 303 цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами 1 і 2 цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття».
На переконання апеляційного суду, доповнення КК ч. 6 ст. 49 КК, є погіршенням становища обвинувачених, з огляду на те, що на час вчинення ними злочину (квітень 2012 р.), ст. 49 КК не було передбачено жодних умов щодо обчислення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, у разі вчинення злочину щодо неповнолітньої особи й було визначено лише загальне правило щодо обчислення цих строків, а тому застосування вказаної норми на цей час не є можливим. З такими висновками апеляційного суду погодився і суд касаційної інстанції.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС від 24.10.2023 у справі №207/124/13-к https://reyestr.court.gov.ua/Review/114456818
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.