Про судовий контроль на досудовій стадії суддя Софія Данилів

Про судовий контроль на досудовій стадії розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судовий контроль на досудовій стадії, а саме:

1. Судовий контроль на досудовій стадії.

  • 1.1. Юридична природа судового контролю на досудовій стадії.
  • 1.2. Функції судового контролю.
  • 1.3. Основні ознаки судового контролю.

2. Форми судового контролю на досудовій стадії.

  • 2.1. Розгляд клопотань слідчого про проведення НРД та обмежувальних дій.
  • 2.2. Скарги на дії/рішення слідчих, дізнавачів, прокурора.
  • 2.3. Контроль за законністю затримання та арешту.
  • 2.4. Судовий контроль щодо зупинення досудового розслідування.
  • 2.5. Контроль за обмеженням прав (тимчасові доступи, обшуки тощо).
  • 2.6. Оцінка рішень органів досудового розслідування: законність, обґрунтованість.
  • 2.7. Аналіз практики ЄСПЛ щодо недоторканності приватного життя під час досудового розслідування.

У рамках характеристики судового контролю на досудовій стадії акцентовано на наступному:

1. Судовий контроль на досудовій стадії

Судовий контроль — це не «сервіс санкціонування», а активна перевірка законності, обґрунтованості й пропорційності втручань у права.

Здійснюється на підставі норм КПК: ст. 2, 7, 9, 21, 22, 26, 94, 132, 206, 303–307.

Слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, який здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

1.1. Юридична природа судового контролю

Судовий контроль полягає в тому, що:

  • суд не підміняє слідство,
  • але перевіряє достатність і конкретність підстав.

Будь-яке обмеження прав проходить тест: законність → легітимна мета → необхідність → пропорційність.

1.2. Функції судового контролю

  • перевірка законності;
  • перевірка обґрунтованості;
  • перевірка пропорційності втручання у права.

1.3. Основні ознаки судового контролю

  • здійснюється слідчим суддею;
  • спрямований на захист прав, свобод та інтересів осіб;
  • не підміняє досудове розслідування;
  • передбачає активну перевірку підстав втручання у права.

2. Форми судового контролю на досудовій стадії

  • розгляд клопотань слідчого про проведення НСРД;
  • контроль за законністю затримання та арешту;
  • розгляд скарг на дії/рішення слідчих, дізнавачів, прокурора;
  • судовий контроль щодо досудового розслідування.

2.1. Розгляд клопотань слідчого про проведення НРД та обмежувальних дій

Обшук, доступ, НСРД (ст. 234–236, 159–166, 246–267 КПК):

Перевіряється:

  • конкретний об’єкт і мета;
  • зв’язок речей зі злочином;
  • неможливість отримати інакше.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС №648/1543/15-к від 17.01.2023:
    • службовий кабінет не є житлом або іншим володінням;
    • доступ можливий за дозволом слідчого судді;
    • застосовується критерій «розумного очікування конфіденційності» (позиція ЄСПЛ у справі «Пеєва»).

ЄСПЛ:

  • Klass and Others v. Germany (1978) — якість закону щодо втручання у зв’язок;
  • Bykov v. Russia (2009) — відсутність процесуальних гарантій при записі розмов;
  • Roman Zakharov v. Russia (2015) — контроль має бути ефективним, а не формальним;
  • Szabó and Vissy v. Hungary — таємне стеження впливає на діяльність НУО;
  • Dragojević v. Croatia — обмеження доступу до матеріалів, що стосуються приватного життя.

2.2. Скарги на дії/рішення слідчих, дізнавачів, прокурора

Ст. 214, 303–307 КПК.

Типові випадки:

  • невнесення відомостей до ЄРДР;
  • бездіяльність;
  • незаконні постанови.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС №373/18/23:
    • до ЄРДР вносяться лише відомості про кримінальне правопорушення;
    • не всі заяви підлягають внесенню;
    • розмежовано внесення відомостей і реєстрацію заяв.
  • Постанова ККС ВС №757/12712/22-к від 02.03.2023:
    • слідчий суддя не може виходити за межі повноважень;
    • втручання у дискреційні повноваження прокурора є незаконним.

2.3. Контроль за законністю затримання та арешту

Ст. 206–211 КПК.

Перевіряється:

  • фактичні підстави;
  • час затримання;
  • протокол;
  • доступ до захисника.

ЄСПЛ:

  • Fox, Campbell and Hartley v. UK — стандарти обґрунтованості затримання.

Практика ККС ВС:

  • затримання здійснюється уповноваженою особою;
  • не потрібна доведеність «поза розумним сумнівом»;
  • «незареєстроване затримання» є найтяжчим порушенням.

ЄСПЛ (запобіжні заходи):

  • Letellier v. France, Buzadji v. Moldova — ризики не можуть бути абстрактними;
  • Ignatov v. Ukraine — тримання під вартою без належних підстав є порушенням.

2.4. Судовий контроль щодо зупинення досудового розслідування

Здійснюється у межах загального судового контролю за досудовим розслідуванням.

2.5. Контроль за обмеженням прав (тимчасові доступи, обшуки тощо)

Тимчасовий доступ (ст. 159–166 КПК):

  • перевіряється конкретний об’єкт, мета, зв’язок із злочином, неможливість отримання інакше.

Обшук і НСРД — аналогічні критерії перевірки.

Отримання зразків (ст. 245 КПК):

  • можливе без ухвали суду за добровільної згоди особи.

2.6. Оцінка рішень органів досудового розслідування: законність, обґрунтованість

Суд перевіряє:

  • законність;
  • обґрунтованість;
  • пропорційність втручання.

Також перевіряється:

  • конкретизація ризиків;
  • зв’язок ризиків із поведінкою особи;
  • можливість застосування більш м’яких заходів.

2.7. Аналіз практики ЄСПЛ щодо недоторканності приватного життя

ЄСПЛ:

  • Klass and Others v. Germany — вимоги до якості закону;
  • Bykov v. Russia — відсутність гарантій при негласних діях;
  • Roman Zakharov v. Russia — ефективність контролю;
  • Szabó and Vissy v. Hungary — вплив таємного стеження;
  • Dragojević v. Croatia — обмеження доступу до доказів;
  • «Головань проти України» — обшук приміщень адвоката;
  • «Херцегфалві проти Австрії» — допустимість втручання за медичної необхідності.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.