Про тимчасовий доступ до речей і документів суддя Софія Данилів

Про тимчасовий доступ до речей і документів розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками тимчасовий доступ до речей і документів, а саме:

  • 1. Тимчасовий доступ у КПК.
  • 2. Хто й коли може звернутися з клопотанням.
  • 3. Окремі особливості доступу до цифрових даних.
  • 4. Тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації.
  • 5. Розгляд клопотання та роль слідчого судді.
  • 6. Вилучення vs копіювання.
  • 7. Підстави для відмови.
  • 8. Судовий контроль та строки.

У рамках характеристики тимчасового доступу до речей і документів акцентовано на наступному:

1. Тимчасовий доступ у КПК

Відповідно до ст. 131 КПК тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статті 159–166 КПК України регулюють порядок його здійснення.

Тимчасовий доступ — це надання судом стороні кримінального провадження дозволу на доступ до речей і документів, якими володіють фізичні або юридичні особи, з можливістю:

  • ознайомитися з ними,
    • зробити копії,
    • вилучити їх (здійснити виїмку).

Лектор наголошує:

  • це процесуальний інструмент;
  • це не обшук, не виїмка і не огляд;
  • слідчий отримує доступ без автоматичного вилучення оригіналів;
  • адвокат повинен контролювати, щоб без потреби не вилучались оригінали (інакше це може бути підставою для недопустимості доказів).

В ухвалі обов’язково зазначаються:

  • конкретний перелік документів;
  • часові межі;
  • володілець;
  • форма доступу (ознайомлення / копіювання / вилучення).

2. Хто й коли може звернутися з клопотанням

Право на звернення мають сторони кримінального провадження:

  • до слідчого судді — під час досудового розслідування;
  • до суду — під час судового провадження;
  • відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 316 КПК — під час підготовчого судового засідання.

Судовий виклик (ст. 163 КПК):

  • Слідчий суддя здійснює виклик особи, у володінні якої знаходяться речі чи документи.
  • Розгляд без виклику можливий, якщо сторона доведе реальну загрозу зміни або знищення речей чи документів.

Обов’язкова участь автора клопотання:

Ст. 163 КПК передбачає обов’язкову участь автора клопотання.

Механізму примусового забезпечення явки не встановлено. У разі неприбуття слідчого суддя може:

  • залишити клопотання без розгляду,
  • закрити провадження.

3. Окремі особливості доступу до цифрових даних

Тимчасовий доступ до:

  • електронних інформаційних систем,
  • комп’ютерних систем або їх частин,
  • мобільних терміналів систем зв’язку

здійснюється шляхом зняття копії інформації без вилучення самих систем або пристроїв.

Повністю заборонено доступ до:

  • системи депозитарного обліку цінних паперів (Центральний депозитарій, депозитарні установи),
  • облікової системи часток ТзОВ та ТзДВ.

4. Тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації

Сторона повинна довести:

  • можливість використання відомостей як доказів;
  • неможливість довести відповідні обставини іншими способами.

Доступ до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.

Доступ до державної таємниці:

  • не може надаватися особі, яка не має відповідного допуску.

Заборонено доступ до:

  • листування між захисником та клієнтом;
  • будь-яких форм обміну інформацією у зв’язку з наданням правової допомоги;
  • об’єктів, доданих до такого листування.

5. Розгляд клопотання та роль слідчого судді

Слідчий суддя:

  • здійснює судовий виклик володільця;
  • перевіряє доведеність підстав;
  • оцінює співмірність втручання.

У разі невиконання ухвали (ч. 1 ст. 165 КПК):

  • володілець зобов’язаний надати доступ;
  • при невиконанні — слідчий суддя може постановити ухвалу про дозвіл на обшук для відшукання і вилучення зазначених речей.

6. Вилучення vs копіювання

Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК:

Тимчасовий доступ полягає у:

  • ознайомленні,
  • виготовленні копій,
  • вилученні (виїмці).

Копії отримуються шляхом виготовлення, а не вилучення. Вилучення оригіналів — окрема процесуальна дія.

Приклад із практики:

Захисник просив ТД до інформації щодо абонентського номера свідка для підтвердження версії захисту.

Суд задовольнив клопотання частково:

  • дозволив зробити копії,
  • не дозволив вилучення.

Мотив: у межах ТД копії виготовляються, а не вилучаються.

7. Підстави для відмови

Якщо слідчий/прокурор не доведе (ч. 3 ст. 132 КПК):

  1. Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості.
  2. Що потреби розслідування виправдовують ступінь втручання у права і свободи.
  3. Що може бути виконане завдання, для якого подано клопотання.

8. Судовий контроль та строки

Строк до 2 місяців.

Об’єднана палата ККС ВС у справі № 638/18926/23:

Надійність джерела походження доказів, отриманих через тимчасовий доступ з іншого провадження, не є меншою, ніж доказів, отриманих у результаті слідчих (розшукових) дій.

Апеляційне оскарження:

Справа № 299/658/25: Ухвала підлягає апеляційному оскарженню, якщо вилучення:

  • свідоцтва про реєстрацію ТЗ,
  • оригіналу статуту,
  • документів на право власності або користування землею

створює перешкоди для діяльності. 

Доктрина «плодів отруйного дерева»

  • незаконний доступ → незаконний обшук → недопустимі докази;
  • Верховний Суд: похідні докази є недопустимими, якщо первинне порушення істотне.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.