Ненадання (або часткове надання) платником додаткових пояснень і документів, прямо витребуваних податковим органом у повідомленні після зупинення реєстрації накладної, є самостійною та достатньою підставою для відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних без дослідження реальності господарських операцій, за умови належного інформування платника та чіткої конкретизації вимог
03 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 580/8808/24 за позовом Фізичної особи-підприємця до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Підприємець подав на реєстрацію сім податкових накладних за операціями з надання послуг перевезення вантажів автотранспортом (КВЕД 49.41). Однак податковий орган зупинив реєстрацію накладних з огляду на перевищення обсягу постачання над придбанням (пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій).
Платникові було надіслано квитанції з пропозицією надати пояснення та документи, а згодом – повідомлення про потребу надати додаткові документи, зокрема акти приймання-передачі транспортних засобів в оренду, акти виконаних робіт з оренди транспортних засобів, розрахункові документи за оренду, штатний розпис, табель робочого часу, замовлення на перевезення та дозвільні документи на перевезення небезпечних вантажів. Платник надав лише частину документів і не відреагував на повідомлення комісії регіонального рівня. Тому контрольний орган відмовив у реєстрації всіх спірних податкових накладних на підставі ненадання / часткового надання додаткових пояснень та документів.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 15 листопада 2024 року задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставну відмову в реєстрації накладних, оскільки платник надав достатні документи, а рішення податкового органу не містило належного обґрунтування.
Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що суд першої інстанції не дослідив повідомлення комісії регіонального рівня про потребу надати додаткові документи і не оцінив їх належним чином, а також застосував нечинну редакцію Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, що призвело до неправильного вирішення справи.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних – це не санкція, а тимчасовий запобіжний захід.
Якщо належно повідомлений платник не скористався правом надати витребувані документи, негативні наслідки потрібно застосовувати саме щодо нього.
Ненадання платником додаткових пояснень та документів, прямо витребуваних податковим органом у повідомленні після первинного надання пояснень, є самостійною і достатньою підставою для відмови в реєстрації накладних. У такому випадку контрольний орган не зобов’язаний досліджувати реальність господарської операції по суті.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 березня 2026 року у справі № 580/8808/24 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134560931
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.