Вирішуючи питання про витребування нерухомого майна (стаття 388 ЦК України), суди зобов’язані перевіряти добросовісність його набувача, враховуючи презумпцію добросовісності та право особи покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
06 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСББ «Граф» до ОСОБА_1, ТОВ «Ханбер» про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння.
На обґрунтування заявлених вимог ОСББ посилалося на те, що після введення багатоквартирного будинку в експлуатацію ТОВ «Ханбер» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення (котельню), яке, на думку позивача, є допоміжним приміщенням і не може бути самостійним об’єктом приватної власності. У подальшому це приміщення було відчужене ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу. Позивач зазначав, що майно вибуло з його володіння поза його волею, тому правових підстав для набуття права власності як первинним, так і наступним набувачем немає.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково, витребував із чужого незаконного володіння нежитлове приміщення, мотивуючи тим, що приміщення з самого початку будувалося як допоміжне, а відповідачі не спростували цю презумпцію.
ВС не погодився з висновками судів у частині вимог про витребування майна, скасував у цій частині судові рішення, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
При вирішенні спорів про витребування майна суди насамперед повинні перевіряти добросовісність набувача, оскільки можливість застосування віндикації за статтями 387, 388 ЦК України залежить від способу вибуття майна з володіння власника та від того, чи є набувач добросовісним.
Добросовісний набувач нерухомого майна має право покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності в реєстрі відомостей про права чи обтяження інших осіб така особа набуває майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб.
Суди попередніх інстанцій не перевірили добросовісності набувача спірного майна та не врахували, що відповідач придбала приміщення за відплатним договором, а в державному реєстрі воно було зареєстроване як нежитлове приміщення.
Поза увагою судів залишилось й те, що, вирішуючи питання про можливість витребування від набувача майна, необхідно оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна. Без встановлення цих обставин судове рішення про витребування майна не відповідає вимогам законності втручання у право мирного володіння майном.
Детальніше з текстом постанови ВС від 06 травня 2026 року у справі № 522/16296/23 (провадження № 61-746св26) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/136347783
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.