АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Булінг. Про вибір ефективних способів захисту прав та особливості доказування адвокат Лариса Гретченко

Про булінг: вибір ефективних способів захисту прав та особливості доказування розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками вибір ефективних способів захисту прав та особливості доказування булінгу, а саме:

1. Законодавчі зміни-2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми.

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим.

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика.

  • 4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 1734, 184 КУпАП.
  • 4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу.
  • 4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії.
  • 4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом.
  • 4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
  • 4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг.
  • 4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг.
  • 4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація.

У рамках булінгу акцентовано на наступному:

1. Законодавчі зміни-2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

Законодавчі зміни 2024–2026 років стосуються:

  • запобігання насильству;
  • унеможливлення жорстокого поводження з дітьми;
  • запровадження заходів безпеки;
  • організації безпечного освітнього середовища.

Ключовим нормативним актом визначено Закон України № 3792-IX від 06.06.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми».

Лектор також зазначає:

  • запровадження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;
  • затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми КМУ.

Серед нововведень 2026 року:

  • Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу у закладах освіти (наказ МОН №243 від 11.02.2026);
  • Порядок підтвердження відповідності кандидатів на посади працівників закладів освіти (постанова КМУ №297 від 06.03.2026);
  • зміни щодо обліку дітей та інформування поліції і служб у справах дітей про неохоплення дитини навчанням (постанова КМУ №241 від 25.02.2026).

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу

Визначають множинність суб’єктів реагування у ситуації булінгу. До них належать:

  • керівник та працівники закладу освіти;
  • засновник або уповноважений орган;
  • служба освітнього омбудсмена;
  • служба у справах дітей;
  • центри соціальних служб;
  • органи місцевого самоврядування;
  • підрозділи Національної поліції;
  • суд;
  • медіація (переговори).

Порядок реагування визначений:

  • наказом МОН №1646 від 28.12.2019;
  • постановою КМУ №1513 від 19.11.2025.

Окремо зверніть увагу на:

  • право дитини бути почутою;
  • необхідність участі психолога;
  • проведення бесід без присутності осіб, щодо яких є підозра у вчиненні насильства.

Судова практика:

  • Окрема ухвала Рожищенського районного суду Волинської області від 14.04.2026 у справі №167/435/26: суд, розглядаючи справу за ч.3 ст.184 КУпАП, встановив ознаки тривалого конфлікту та булінгу між ученицями, після чого окремо повідомив освітнього омбудсмена, ювенальну поліцію, гуманітарний відділ міської ради та керівника ліцею.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим

Основною проблемою є доведення систематичності дій.

До доказів віднесено:

  • заяви батьків;
  • повідомлення керівника закладу;
  • доповідні записки;
  • протоколи комісії;
  • висновки психологів;
  • медичну документацію;
  • пояснення потерпілих та свідків;
  • листування у соцмережах;
  • аудіо- та відеоматеріали;
  • речові докази;
  • експертні висновки;
  • протоколи про адміністративне правопорушення.

Інструменти збору доказів:

  • адвокатський запит;
  • запит на публічну інформацію;
  • запит на доступ до персональних даних;
  • ознайомлення з матеріалами комісійної перевірки;
  • забезпечення доказів у порядку ЦПК;
  • тимчасовий доступ до речей і документів за КПК.

Судова практика щодо систематичності:

  • справа №727/2930/25 — провадження закрито через відсутність складу правопорушення, оскільки формулювання «булінг упродовж 2023–2025 років» не містило конкретизації епізодів;
  • справа №755/1719/25 — відсутність конкретних епізодів і доказів повторюваності;
  • справа №753/10817/25 — суд визнав доведеною систематичність дій та наявність булінгу; постанову залишено без змін Київським апеляційним судом.

Також наведено приклад оцінки допустимості пояснень дітей:

  • постанова Хмельницького апеляційного суду від 24.01.2025 у справі №686/29643/24 — суд відхилив доводи про тиск поліцейського при відібранні пояснень у школі.

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика

Види відповідальності:

  • адміністративна;
  • дисциплінарна;
  • цивільно-правова;
  • кримінальна.

4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 173-4, 184 КУпАП

Статистика 2024–2025:

  • у 2025 році розглянуто 246 справ за ст.173-4 КУпАП;
  • накладено 126 стягнень;
  • закрито 117 справ;
  • основні підстави закриття: відсутність складу правопорушення та закінчення строків.

Судова практика:

  • справа №593/1727/25 — відсутність доказів систематичності виключає склад булінгу;
  • справа №753/10817/25 — доведення систематичних дій стало підставою для штрафу.

4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу

Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу передбачає:

  • штраф;
  • виправні роботи як персональну відповідальність керівника.

Також окремо виділено категорію спорів:

  • Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу.

4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії

Судова практика:

  • рішення Одеського ОАС від 03.07.2024 у справі №495/6759/22: у запереченнях зазначалось, що позивач не надав постанови суду про притягнення за ст.173-4 КУпАП як доказу булінгу.

4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом

  • відшкодування моральної та матеріальної шкоди на підставі ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України;
  • відповідальність закладу освіти за дії працівника — ст.1172 ЦК України;
  • регрес до винної особи — ст.1191 ЦК України.

Судова практика:

  • рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2021 у справі №279/5580/19:
    • суд встановив факт булінгу педагогом;
    • застосував Закон «Про освіту», Закон «Про охорону дитинства», Закон «Про захист прав споживачів», ст.1167 ЦК України;
    • визнав можливість відшкодування моральної шкоди.
  • постанова Харківського апеляційного суду від 23.10.2025 у справі №638/19206/24:
    • відповідальність за шкоду, завдану вчителем під час виконання трудових обов’язків, покладена на ліцей за ст.1172 ЦК України.
  • постанова Харківського апеляційного суду від 23.10.2025:
    • розмір регресної відповідальності вчителя обмежено середнім заробітком;
    • застосування ст.134 КЗпП за аналогією суд визнав безпідставним.

4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Лектор визначає застосування:

  • ст.277;
  • ст.297;
  • ст.299 ЦК України.

4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг

Відрахування учня з закладу освіти відносять до дисциплінарних наслідків булінгу.

4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг

Можливість:

  • догани;
  • звільнення;
  • звільнення за аморальний проступок;
  • звільнення за систематичне невиконання трудових обов’язків.

Судова практика:

  • рішення Коростенського міськрайонного суду від 11.01.2021: педагогові раніше було відмовлено у поновленні на роботі після встановлення факту булінгу.

4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування

  • кримінальне провадження за ч.1 ст.367 КК України щодо службової бездіяльності поліцейських, яка унеможливила притягнення до відповідальності у ситуації булінгу.
  • ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 19.03.2025 у справі №686/6075/25 щодо повторного розгляду питання про визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація

Принципи медіації:

  • добровільність;
  • конфіденційність;
  • нейтральність;
  • самовизначення сторін;
  • гнучкість процедури.

Шкільна медіація визначена як:

  • процедура врегулювання конфлікту між учасниками освітнього процесу за участю нейтрального медіатора.

Форми:

  • дорослий медіатор у школі;
  • шкільна служба порозуміння;
  • медіатори-ровесники.

Судова практика:

Справа щодо конфлікту у Дубенському ліцеї №1:

  • суд визнав, що конфлікт між учнями мав бути врегульований мирним шляхом;
    • комісія проводила індивідуальні бесіди та пропонувала примирення сторін;
    • суд позитивно оцінив цивілізоване примирення.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: