АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Про протиправну зміну місця проживання дитини: правові наслідки та способи захисту прав — адвокат Лариса Гретченко

Про протиправну зміну місця проживання дитини: правові наслідки та способи захисту прав розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками протиправну зміну місця проживання дитини, а саме:

  • 1. Декларування/реєстрація місця проживання (перебування) дитини: мета, загальні вимоги та особливості.
  • 2. Самочинна зміна місця проживання дитини: практичні аспекти.
  • 3. Пріоритет інтересів дитини та встановлена ст. 162 СК України презумпція правомірності поведінки того з батьків, з ким проживає дитина.
  • 4. Протиправна поведінка щодо зміни місця проживання дитини: наслідки та реагування.
  • 5. Стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, завданої відібранням дитини: судова практика.

У рамках характеристики зміни місця проживання дитини акцентовано на наступному:

1. Декларування/реєстрація місця проживання дитини: мета, загальні вимоги та особливості

Метою декларування та реєстрації місця проживання є:

  • створення умов для реалізації прав дитини (освіта, медицина, соцзахист тощо);
  • забезпечення офіційної комунікації з особою;
  • використання даних для державної політики та статистики.

Загальні вимоги:

  • Новонароджена дитина має бути зареєстрована протягом 3 місяців.
  • До 10 років – місце проживання дитини = місце проживання одного з батьків (за згодою іншого).
  • 10–14 років – також за згодою батьків, але з урахуванням домовленостей із дитиною.
  • До 14 років реєстрацію здійснює один із батьків за згодою іншого.
  • 14–18 років – дитина декларує місце проживання самостійно.

Особливості:

  • Згода іншого з батьків підтверджується електронним підписом.
  • Якщо батьки зареєстровані за однією адресою — згода не потрібна.
  • Заборонено вимагати додаткові документи, не передбачені законом.
  • Реєстрація не тотожна визначенню місця проживання дитини.

Судова практика:

  • Постанова ВС від 09.10.2024 №453/1515/22: згода на реєстрацію не означає визначення місця проживання дитини;
  • Постанова ВС від 13.02.2025 №686/23516/23: ці правові конструкції є різними і не підміняють одна одну;
  • Рішення Хмельницького суду від 04.05.2023 №686/23409/22: відсутність реєстрації за фактичним місцем проживання порушує інтереси дитини.

2. Самочинна зміна місця проживання дитини: практичні аспекти

Самочинна зміна – це зміна місця проживання дитини:

  • без згоди другого з батьків;
  • всупереч рішенню суду або органу опіки;
  • інколи із ознаками викрадення (ст. 162 СК).

Ключові практичні моменти:

  • Обов’язкова умова – наявність визначеного місця проживання (судом або органом опіки).
  • Без цього застосування ст. 162 СК є неможливим або передчасним.

Судова практика

  • ВП ВС 29.05.2019 №357/17852/15-ц: ст. 162 застосовується для захисту вже визначеного місця проживання;
  • ВС 20.11.2019 №201/17854/16-ц: якщо місце проживання не визначено — позов про відібрання є передчасним;
  • ВС 15.01.2025 №760/2096/22: не можна вважати зміну «самочинною», якщо не було рішення про місце проживання;
  • ОП КЦС ВС 25.03.2024 №183/1464/22: можливе застосування ст. 162 за аналогією, якщо зміна відбулася до рішення суду.

3. Пріоритет інтересів дитини та презумпція правомірності (ст. 162 СК)

Суть принципу

  • Основний критерій – найкращі інтереси дитини.
  • Встановлена презумпція правомірності поведінки того з батьків, з ким проживає дитина.

Наслідки презумпції

  • Інший з батьків не може самовільно змінювати місце проживання.
  • Якщо він не згоден – має звертатися до суду (про зміну місця проживання).

Судова практика:

  • ВС 17.03.2021 №753/21632/18: прямо підтверджено презумпцію правомірності поведінки такого з батьків;
  • ВС 26.02.2020 №650/1631/19: при вирішенні спору ключовим є інтерес дитини, а не права батьків;
  • ВС 29.01.2020 №753/21632/18: відмова у поверненні можлива лише при реальній загрозі життю/здоров’ю дитини.

4. Протиправна поведінка щодо зміни місця проживання: наслідки та реагування

Протиправна поведінка:

  • самочинна зміна місця проживання;
  • невиконання судового рішення;
  • перешкоджання у спілкуванні з дитиною.

Наслідки:

  1. Відібрання дитини і повернення (ст. 162 СК).
  2. Майнова відповідальність (відшкодування шкоди).
  3. Інші сімейно-правові наслідки (зміна місця проживання, обмеження прав тощо).

Судова практика:

  • ВС 02.05.2024 №607/1662/21: невиконання рішення про проживання з матір’ю → підстава для відібрання;
  • ВС 27.12.2024 №346/5465/20: не можна змінювати життя дитини лише для забезпечення прав одного з батьків;
  • ВС 19.01.2022 №711/679/21: невиконання сімейного обов’язку тягне особисті та майнові наслідки;
  • Сумський апеляційний суд 01.05.2025 №583/4315/24: перешкоди у спілкуванні ≠ підстава для відібрання дитини.

5. Стягнення моральної шкоди за відібрання дитини: судова практика

Відповідно до ч. 2 ст. 162 СК: особа, яка самочинно змінила місце проживання дитини, зобов’язана відшкодувати моральну шкоду.

Характер шкоди:

  • душевні страждання;
  • переживання через розлучення з дитиною;
  • тривога за її стан і розвиток.

Судова практика:

  • ВС 22.02.2023 №279/799/21: підтверджено право на відшкодування моральної шкоди; визначено, що шкода полягає у стражданнях через розлучення з дитиною;
  • ВС (з посиланням на справу №482/1460/18): присуджено 5 000 грн моральної шкоди.

Підхід судів (з урахуванням практики ЄСПЛ):

  • оцінка шкоди є складною і індивідуальною;
  • застосовуються критерії:
    • розумності;
    • справедливості;
    • добросовісності.
  • важлива послідовність у визначенні сум компенсації.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: