Принцип «мовчазної згоди», закріплений статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», не може застосовуватись у правовідносинах між регулятором та ліцензіатом, оскільки відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» сфера дії закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності, зокрема, у сфері телебачення і радіомовлення.
28 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі No 420/6193/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК АККЕРМАН» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.11.2018 No 2007, визнання протиправною бездіяльності щодо переоформлення ліцензії на мовлення від 16.09.2011 серії НР No 1430-м та зобов’язаний прийняти рішення, яким продовжити строк дії ліцензії намовлення НР No1430-м від 16.09.2011.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від від 27.08.2019рішення Одеського окружного адміністративного суду скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.11.2018 No 200 7 та визнання протиправною бездіяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо непереоформлення ліцензії на мовлення ві д 16.09.2011 серії НР No 1430-м та ухвалив в цій частині позовних вимог нову постанову, якою позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо не переоформлення ліцензії на мовлення від 16.09.2011 серії НР No 1430-м. Визнав протиправним та скасував рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.11.2018 No 2007. Зобов’язав Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК АККЕРМАН» про продовження строку дії ліцензії на мовлення від 16.09.2011 НР No 1430-м. У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду залишив без змін.
Звертаючись із касаційною скаргою, відповідач, серед іншого, вказав, що суд при прийнятті рішення застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме Закон України” Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
Так, апеляційний адміністративний суд неправильно застосовав ст. 1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” в частині застосування принципу “мовчазної згоди” вказуючи, що “в період з 16.07.2018 по 14.11.2018 позивач мав законне очікування на продовження строку дії ліцензії з огляду на принцип “мовчазної згоди”.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Колегія суддів враховує доводи касаційної скарги про те, що апеляційний адміністративний суд неправильно застосував статтю 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в частині застосування принципу«мовчазної згоди» , вказуючи, що «в період з 16.07.2018 по 14.11.2018 позивач мав законне очікування на продовження строку дії ліцензії з огляду на принцип «мовчазної згоди». Цей принцип не може застосовуватись у правовідносинах між регулятором та ліцензіатом, оскільки відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» сфера дії закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності, зокрема, у сфері телебачення і радіомовлення.
При цьому суд звертає увагу, що частиною другою статті 36 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
Водночас Верховний Суд констатує, що вказане порушення судом апеляційної інстанції не призвело до прийняття невірного рішення і не може бути підставою для скасування постанови.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі No 420/6193/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94511742.