Про мирне вирішення сімейних спорів розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права» Світлана Савицька під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками мирне вирішення сімейних спорів, а саме:
- 1. Сила конфлікту.
- 2. Причини конфліктів, що призводять до спорів.
- 3. Що заважає домовлятися.
- 4. Що потрібно для мирного вирішення спорів.
У рамках характеристики мирного вирішення сімейних спорів акцентовано на наступному:
1. Сила конфлікту
Конфлікт = криза, і усвідомлений вихід із кризи є позитивним досвідом та розвитком особистості.
Минулі покоління вчили уникати конфліктів, що призвело до:
- невміння вирішувати суперечності;
- страху перед змінами;
- накопичення образ;
- звинувачення інших у своїх проблемах.
Конфлікт має силу перетворювати, якщо його прожити усвідомлено, а не уникати.
2. Причини конфліктів, що призводять до спорів
Основна причина конфліктів — дефіцит ресурсів (незакриті потреби):
- Біологічні (їжа, житло, одяг тощо);
- Інформаційні (потреба бути почутим, підтримка);
- Самоцінність (відчуття “я потрібен/потрібна”);
- Соціальні (розвиток у суспільстві).
При нестачі ресурсу людина переходить у режим захисту на інстинктивному рівні — «бий, біжи, ховайся, завмри».
У такому стані домовитися неможливо, бо домінує реакція тіла, а не усвідомлене спілкування.
3. Що заважає домовлятися:
- Внутрішній біль, що заважає чути іншого;
- Відсутність розуміння власних і чужих потреб;
- Перекладання або взяття на себе чужої відповідальності;
- Невміння слухати;
- Страх говорити про власні почуття;
- Змішування фактів і власних інтерпретацій;
- Бажання бути «правим»;
- Боротьба за «справедливість» замість пошуку рішення.
На цьому рівні (емоційному, інстинктивному) порозуміння неможливе.
4. Що потрібно для мирного вирішення спорів:
- Розуміти власні потреби та потреби опонента.
- Створити довірчу атмосферу для перемовин.
- Не реагувати емоційно, намагатися бачити ситуацію «зверху».
- Фріц Перлз (гештальт-терапія): «Ваша емоція — це ваша проблема і ваша відповідальність».
- Не приймати рішення за опонента, вислуховувати без перебивань.
- Формулювати чіткі питання для обговорення.
- Не виставляти ультиматумів — шукати альтернативи.
- Сприймати заперечення як спосіб зрозуміти потреби іншої сторони, а не як відмову.
- За потреби — залучати експертів.
- Працювати спільно над заключним документом (угодою, домовленістю).
Усі ці кроки спрямовані на перехід із емоційного рівня взаємодії до конструктивного діалогу та відновлення довіри.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.