07 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Київської міської ради (далі –
КМР) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 826/7426/18 за ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд», Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Головне управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності КМР щодо обов’язку вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 та зобов’язання відповідача вирішити такий спір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
За наслідками розгляду поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві 29.07.2015 складено висновок, яким зазначений проект погоджено не було у зв’язку з необхідністю долучення до проекту землеустрою: акту приймання-передачі межових знаків на зберігання; письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально, або рішення суду.
Крім того, ГУ Держгеокадастру у м. Києві листом від 21.10.2015 надано уточнення зауважень викладених у висновку від 29.07.2015, в якому вказано на
необхідність вирішення земельного спору із суміжним землекористувачем ТОВ
«Альянс-Буд» та органом місцевого самоврядування у відповідності до статей 158, 159 Земельного кодексу України.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до КМР із клопотанням про вирішення
земельного спору щодо погодження межі між земельними ділянками згідно статей 158, 159 Земельного кодексу України.
Листом від 16.05.2018 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що згідно пункту 8 рішення КМР від 23.12.2003 № 316/1191 земельна ділянка площею 1,4016 га на Врубелівському узвозі передана ТОВ «Альянс-Буд» у довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків (договір оренди від 16.03.2004). Рішенням Шевченківського районного суду від
23.09.2008 у справі № 2-2567/08 було скасовано зазначений договір оренди. Станом на 16.05.2018 у міському земельному кадастрі відсутня інформація про державну реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що по-перше, чинність договору оренди між КМР і ТОВ «Альянс-Буд» підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, по-друге, за наслідками розгляду клопотання про вирішення земельного спору відповідь була надана, по-третє, земельний спір, який просив вирішити позивач, відноситься до приватно-правового спору між ОСОБА_1 і ТОВ «Альянс-Буд».
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного
адміністративного суду. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції,
зазначив у своєму рішення, що лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.05.2018, не може вважатися рішенням органу місцевого самоврядування, прийнятого за наслідками розгляду земельного спору, натомість розцінений як відповідь на звернення громадянина щодо земельної ділянки.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів
попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши частину третю статті 158 Земельного Кодексу України вказаної статті Верховний Суд дійшов висновку, що органам місцевого самоврядування у межах населеного пункту належить розглядати земельні спори щодо: 1) меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян; 2) додержання громадянами, у власності і користуванні яких перебувають земельні ділянки, правил добросусідства; 3) розмежування меж районів у містах.
Тобто, обов’язковою умовою для вирішення земельного спору щодо меж земельних ділянок, передбаченого частиною третьою статті 158 Земельного Кодексу України, є наявність у громадян права власності або користування земельною ділянкою.
У випадку спірних правовідносин, права власності на бажану земельну ділянку
ОСОБА_1, у межах процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, ще не отримано. При цьому, судами попередніх інстанцій також не було встановлено наявності у ОСОБА_1 права користування такою земельною ділянкою.
Відтак, у розумінні частини третьої статті 158 Земельного Кодексу України земельного спору між ОСОБА_1 і ТОВ «Альянс-Буд» немає.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо визнання протиправною
бездіяльності КМР щодо обов’язку вирішення земельного спору на підставі
клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 та зобов’язання КМР вирішити земельний спір щодо меж земельних ділянок є необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на вимогах земельного законодавства.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 826/7426/18 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111385292
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.