АДВОКАТУРА, ЄСПЛ, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Про обшук плановий або невідкладний суддя Софія Данилів

Про обшук: плановий або невідкладний розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками обшук, а саме:

  • 1. Поняття та правова природа обшуку
  • 2. Нормативне регулювання (Конституція, КПК, Конвенція)
  • 3. Підстави проведення обшуку (ст. 234 КПК)
  • 4. Вимоги до клопотання та ухвали слідчого судді
  • 5. Процесуальний порядок проведення обшуку
  • 6. Права особи під час обшуку
  • 7. Типові порушення та їх правові наслідки
  • 8. Практика Верховного Суду
  • 9. Практика ЄСПЛ

У рамках характеристики обшуку акцентовано на наступному:

1. Поняття та правова природа обшуку

Обшук є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на:

  • виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
  • відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого внаслідок його вчинення;
  • встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Правова природа обшуку полягає у тимчасовому обмеженні конституційного права на недоторканність житла, яке допускається лише за умов легітимного втручання держави з метою захисту суспільних інтересів та запобігання кримінальним правопорушенням. 

2. Нормативне регулювання (Конституція, КПК, Конвенція)

Конституція України (ст. 30):

  • гарантія недоторканності житла;
  • проникнення до житла допускається лише на підставі вмотивованого рішення суду;
  • у невідкладних випадках можливий інший порядок, встановлений законом. 

КПК України:

  • ст. 13, 234–236 КПК;
  • ч. 3 ст. 233 КПК — невідкладне проникнення;
  • ч. 5 ст. 234 КПК — стандарт «достатніх підстав».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:

  • ст. 8 Конвенції — право на повагу до житла. 

Міжнародні акти (Загальна декларація 1948 р., Конвенція 1950 р., МПГПП 1966 р.) є частиною національного законодавства відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України.

3. Підстави проведення обшуку (ст. 234 КПК)

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 11-132сап21 від 27.01.2022 розмежувала стандарти доказування:  «достатні підстави» ≠ «обґрунтована підозра».

Стандарт «достатня підстава» є нижчим, ніж:

  • «поза розумним сумнівом»;
  • «обґрунтована підозра».

Для надання дозволу потрібно довести:

  1. Наявність кримінального правопорушення;
  2. Що відшукувані предмети/документи мають значення;
  3. Що вони можуть бути знайдені саме в цьому житлі;
  4. Що менш обтяжливі способи є недоцільними. 

4. Вимоги до клопотання та ухвали слідчого судді

Ухвала повинна містити:

  • строк дії (не більше 1 місяця);
  • прокурора/слідчого;
  • правову підставу;
  • конкретне житло чи його частину;
  • власника та фактичного володільця;
  • перелік речей/документів/осіб. 

Вмотивованість повинна бути в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування. 

ЄСПЛ у справі «Ратушна проти України» (02.12.2010) зазначив, що надмірна деталізація може бути невиправданою на ранній стадії розслідування. 

5. Процесуальний порядок проведення обшуку

Перед проведенням необхідно:

  • встановити особу, якій надано дозвіл;
  • перевірити адресу;
  • встановити перелік предметів;
  • забезпечити понятих;
  • викликати власника/володільця. 

Межі обшуку:

  • ККС ВС (18.11.2025, № 296/11783/15-к): зовнішні конструкції та частини подвір’я є складовою житла і не потребують окремої ухвали.
  • ККС ВС (04.06.2025, № 607/12186/22): обшук частини приміщення можливий, якщо ухвала дозволяє обшук усього приміщення 

Невідкладний обшук:

  • ККС ВС № 466/525/22: в ухвалі ex post factum має бути зазначено, які обставини свідчили про реальну загрозу знищення доказів 
  • ВП ВС (07.10.2024, справа № 466/525/22): підтверджено можливість невідкладного проникнення при реальній загрозі втрати доказів 
  • ККС ВС № 991/1710/22 (12.08.2025): невідкладний обшук допустимий при безпосередньому переслідуванні або реальній загрозі приховання неправомірної вигоди.

6. Права особи під час обшуку

Особа має право на:

  • дотримання принципу законності та вмотивованості ухвали;
  • присутність понятих;
  • фіксацію процесу.

ВС № 754/10882/17 (14.12.2022): відсутність відеофіксації не завжди тягне недопустимість доказів, якщо дані підтверджені понятими.

Законодавство України не передбачає можливості оскарження ухвали про дозвіл на обшук незалежно від того, винесена вона до чи після обшуку. 

7. Типові порушення та їх правові наслідки

Типові порушення:

  • відсутність реальних невідкладних обставин;
  • формальне обґрунтування ухвали;
  • невиконання обов’язку негайного звернення до суду при ex post factum легалізації. 

Недотримання вимог ч.3 ст. 233 КПК є підставою для відмови в легалізації обшуку. 

8. Практика Верховного Суду

  1. ВП ВС № 11-132сап21 (27.01.2022) — стандарт «достатні підстави». 
  2. ККС ВС № 296/11783/15-к (18.11.2025) — межі обшуку. 
  3. ККС ВС № 607/12186/22 (04.06.2025) — обшук частини приміщення. 
  4. ККС ВС № 466/525/22 — легалізація невідкладного обшуку. 
  5. ВП ВС (07.10.2024) справа № 466/525/22 — критерії невідкладності. 
  6. ККС ВС № 991/1710/22 (12.08.2025) — переслідування/корупційні злочини. 
  7. ВС № 754/10882/17 (14.12.2022) — відеофіксація. 

9. Практика ЄСПЛ

«Корнієць та інші проти України»:

  • порушення ст. 3, 8, 13 Конвенції;
  • обшуки без попереднього судового ордера;
  • відсутність ефективного засобу оскарження;
  • формальність post factum контролю. 

«Ратушна проти України» (02.12.2010): допустимість менш детальної мотивації на ранній стадії розслідування. 

Практика щодо НСРД:

ЄСПЛ встановив, що національне законодавство не забезпечувало достатніх процесуальних гарантій для post factum перевірки законності втручання, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: