Індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Притягнення суб’єкта господарювання та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не в повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису про усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування незалежно від факту їх усунення
31 бе резня 2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі No 805/430/18-а (провадження No К/9901/58687/18) за позовом Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод металевих конструкцій” (далі – Товариство, позивач) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі – ГУ Держпраці, відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
На підставі наказу та направлення на перевірку посадовими особами Держпраці України з 8 грудня 2017 року по 21 грудня 2017 року проведена позапланова перевірка додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування ПАТ “Краматорський завод металевих конструкцій”, за результатами якої складено акт перевірки.
Під час перевірки було виявлено, що що в порушення частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України “Про оплату праці”,статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, ПАТ “Краматорський завод металевих конструкцій” не нарахована індексація з червня по листопад 2017 року 234 працівникам від 21 грудня 2017 року.
На підставі акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено припис від 29 грудня 2017 року, в якому позивачу приписано: усунути порушення, нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати з червня по листопад 2017 року працівникам підприємства. У строк до29 січня 2018 року письмово інформувати про виконання вимог припису державного інспектора праці.
5 січня 2018 року ПАТ “Краматорський завод металевих конструкцій” направлена до Головного управління Держпраці у Донецькій області інформація про виконання припису – виплату індексації заробітної плати 28 грудня 2017 року.
Водночас у зв ’язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області 10 січня 2018 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України.
Предметом даної справи є законність постанови ГУ Держпраці у Донецькій області від 10 січня 2018 року про накладення на ПАТ “Краматорський завод металевих конструкцій” штрафу, яку позивач просить скасувати.
Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Колегія суддів звернула увагу, що з аналізу частини четвертої-п’ятої статті 2 Закону No 877-V вбачається, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону No 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII “Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.
Також, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року No 295″Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування Україні” (далі – Постанова No 295), як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
Водночас, норми частини одинадцятої статті 7 Закону No 877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п’ятій статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов’язковим, а тому до спірних відносин у цій справі норми частини одинадцятої статті 7 вказаного Закону не застосовуються.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства Верховний Суд підсумовує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень – виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, то вживаються заходи щодо притягнення об’єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, виходили з того, що індексація є складовою частиною заробітної плати, додатковою заробітною платою, але не є мінімальною гарантією в оплаті праці, відповідальність за яку передбачена абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій та виходить з того, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України). Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що у пері од до 14 травня 2019 року (день прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі No 826/8917/17, якою визнано нечинною Постанову No 295) пункт 29 Порядку No 265 підлягав застосуванню, якщо під час інспекційного відвідування встановлено триваючі на момент початку такої перевірки факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності підлягали вжиттю одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі No 805/430/18-а можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96015811