Про оскарження судових рішень в умовах електронного судочинства розповіла адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками оскарження судових рішень в умовах електронного судочинства, а саме:
1. Подання апеляційної скарги через е-суд.
- 1.1. Особливості заповнення формуляра апеляційної скарги.
- 1.2. Електронне подання додатків до апеляційної скарги: ключові аспекти.
- 1.3. Судовий збір: вимоги законодавства та особливості подання.
- 1.4. Направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та до суду.
2. Типові помилки в електронному судочинстві: висновки з судової практики.
У рамках характеристики оскарження судових рішень в умовах електронного судочинства акцентовано на наступному:
1. Подання апеляційної скарги через Е-суд
1.1. Особливості заповнення формуляра апеляційної скарги
Подання апеляційної скарги через ЄСІТС передбачає заповнення формуляра апеляційної скарги безпосередньо в електронному кабінеті.
Ключові аспекти оформлення:
- вказати точну назву суду апеляційної інстанції;
- правильно зазначити регіон та суд, оскільки помилка на цьому етапі може призвести до надсилання скарги до іншого суду;
- заповнити всі обов’язкові поля, визначені Інструкцією користувача ЄСІТС.
Через функцію «Картка руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача ЄСІТС) можна відслідковувати: дату створення, підпису, відправки, реєстрації в суді, набрання законної сили та інші зміни в статусі документа.
Постанова Верховного Суду від 14 квітня 2025 року у справі № 904/2796/22 наголошує, що якщо апеляційна скарга подана до іншого суду внаслідок помилки користувача при заповненні формуляра («регіон та суд»), така помилка не є технічною несправністю системи ЄСІТС і не може визнаватися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначив, що представник мав проявити розумну обачність і перевірити процесуальну «долю» своєї скарги.
1.2. Електронне подання додатків до апеляційної скарги: ключові аспекти
Всі додатки до апеляційної скарги подаються через модуль «Електронний суд» у форматах pdf, doc, docx або txt.
Система автоматично надсилає користувачу повідомлення про реєстрацію отриманого документа або про відмову в реєстрації.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2025 року у справі № 753/23689/24, обов’язок перевірити доставку та реєстрацію документів покладається саме на особу, яка їх подала. ЄСІТС забезпечує технічні можливості для такої перевірки, тому сторона не може посилатися на необізнаність щодо результатів подання.
Подача документів через модуль Е-POST або «Електронний кабінет» вимагає, щоб усі файли мали дозволені формати.
Якщо касаційна або апеляційна скарга додається лише як PDF-файл до листа, а не формується через підсистему «Електронний суд», такий документ вважається непідписаним.
Ухвала Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 620/2269/25 підтвердила, що скарга, подана у вигляді додатку, не може бути прийнята до розгляду.
Аналогічно у справі № 344/4932/22 (ухвала від 27 березня 2024 року) суд наголосив, що подання касаційної скарги у PDF-файлі через «Електронний кабінет» не відповідає вимогам п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС і ч. 6 ст. 427 КПК України.
1.3. Судовий збір: вимоги законодавства та особливості подання
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 % ставки, яка підлягала оплаті при поданні позовної заяви.
Частина третя статті 4 Закону встановлює, що при поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для зменшення розміру судового збору.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 підтвердила, що відсутні підстави для вимоги сплати збору без урахування понижуючого коефіцієнта.
Суд дійшов висновку, що листи Державної судової адміністрації України від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищої ради правосуддя від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 не змінюють порядку набрання чинності нормою про понижуючий коефіцієнт.
Крім того, Постанова Верховного Суду від 2 квітня 2025 року у справі № 160/23834/24 зазначає: подання клопотання про відстрочення або зменшення розміру судового збору не може розцінюватися як невиконання вимог суду щодо його сплати і не є підставою для повернення апеляційної скарги.
У постанові об’єднаної палати КАС ВС від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18 суд дійшов висновку, що при апеляційному чи касаційному оскарженні додаткових судових рішень (зокрема щодо способу виконання чи розподілу судових витрат) судовий збір не сплачується, оскільки ці питання не є самостійними позовними вимогами.
1.4. Направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та до суду
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, ч. 7 ст. 43 ЦПК України та ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо учасник справи зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але цього не зробив, сторона, яка подає документи через ЄСІТС, звільняється від обов’язку надсилати копії документів такому учаснику. У такому разі суд сам зобов’язаний зазначити в ухвалі про необхідність реєстрації електронного кабінету і надати доступ до матеріалів справи через ЄСІТС.
Постанова об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року у справі № 908/3731/23 закріпила цю позицію, наголосивши, що позивач, який належно зареєстрував кабінет і подав апеляційну скаргу через ЄСІТС, не зобов’язаний дублювати документи паперово на адресу сторони, яка не виконала обов’язок щодо реєстрації кабінету. У такому разі обов’язок інформування відповідно до ст. 9 ГПК України покладається на суд.
2. Типові помилки в електронному судочинстві: висновки з судової практики
1) Помилка у виборі суду при поданні апеляції:
Однією з найпоширеніших є помилка при заповненні полів «регіон» та «назва суду апеляційної інстанції» у формулярі скарги.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2025 р. у справі № 904/2796/22, подання апеляційної скарги до іншого суду не є технічною помилкою системи ЄСІТС, а тому не визнається поважною причиною пропуску строку на оскарження.
Суд наголосив, що відповідальність за перевірку правильності обраного суду несе користувач, який заповнює формуляр, і що система забезпечує візуальний контроль перед відправленням документа.
Цей підхід підтримано і в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2024 р. у справі № 200/3179/24-а, де суд відмовив у поновленні строку, зазначивши, що заявник не перевірив правильність подачі скарги до відповідної апеляційної інстанції.
2) Подання скарги без накладення електронного підпису:
Інша типова помилка — подання апеляційної чи касаційної скарги без накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Згідно з п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, кожен процесуальний документ, який створюється через систему, повинен бути підписаний КЕП.
Ухвала Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 344/4932/22 прямо зазначає, що подання апеляційної скарги у вигляді PDF-файлу без накладеного електронного підпису не відповідає вимогам закону і є підставою для залишення її без руху.
Суд підкреслив, що відправлення PDF-документа через електронну пошту або як вкладення в електронний кабінет не прирівнюється до подання через підсистему ЄСІТС.
Аналогічна позиція викладена у справі № 620/2269/25 (ухвала від 10 липня 2024 року): документ, не підписаний КЕП через ЄСІТС, не може бути прийнятий судом і не породжує процесуальних наслідків.
3) Відсутність доказів сплати судового збору або неправильний його розмір:
Однією з найчастіших причин повернення апеляційних скарг є відсутність документа про сплату судового збору, або його сплата без урахування понижуючого коефіцієнта 0,8 при поданні через електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 підкреслено, що електронне подання скарги є підставою для застосування понижуючого коефіцієнта, а відмова суду приймати такий розрахунок є порушенням закону.
Водночас постанова Верховного Суду від 2 квітня 2025 року у справі № 160/23834/24 вказує, що клопотання про відстрочення або зменшення збору саме по собі не є підставою для повернення апеляційної скарги, якщо особа виявила добросовісність і додала обґрунтовані докази фінансових труднощів.
Суд зазначив: відсутність платіжного документа не може автоматично тлумачитися як зловживання процесуальними правами, якщо особа вчасно подала скаргу і вказала причини неможливості сплати.
4) Подання апеляційної скарги без направлення копій іншим учасникам:
Поширеною помилкою є ненадсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам процесу. Однак, як наголошено у постанові об’єднаної палати КГС ВС від 30 серпня 2024 року у справі № 908/3731/23, якщо сторона подає документи через ЄСІТС, а інша сторона не має зареєстрованого електронного кабінету, то обов’язок інформування переходить на суд.
Суд зазначив, що позивач не зобов’язаний дублювати паперові копії документів, якщо діє у межах електронного судочинства.
Аналогічну позицію висловлено і у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 380/8123/24, де суд підкреслив, що ненадання копії апеляційної скарги іншому учаснику, який не має електронного кабінету, не є процесуальним порушенням з боку заявника.
5) Помилки при відстеженні руху документів у ЄСІТС:
Ще однією проблемою є неперевірення статусу відправленої скарги в системі.
Суди неодноразово звертали увагу, що ЄСІТС надає змогу перевірити, чи доставлений документ, коли він зареєстрований і коли переданий судді.
Тому посилання сторони на «відсутність відповіді системи» або «помилку при відправленні» визнаються безпідставними.
Постанова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 910/21123/23 підкреслює, що учасник процесу повинен самостійно контролювати доставку та реєстрацію документів.
Якщо система підтвердила «успішну відправку» документа, то вважається, що сторона реалізувала своє право, навіть якщо суд зареєстрував скаргу наступного дня.
6) Використання неналежних форматів файлів або перевищення обсягу:
ЄСІТС передбачає технічні обмеження щодо форматів і обсягу файлів (п. 9.2.1 Інструкції користувача).
Файли, що перевищують 50 МБ або мають недопустимі розширення (.jpg, .png, .zip), система не приймає.
Ухвала Верховного Суду від 7 травня 2025 року у справі № 340/1752/24 підтвердила, що скарга, подана у вигляді архіву ZIP, не відповідає технічним вимогам системи, тому вважається неподаною.
Суд підкреслив, що учасник процесу повинен самостійно забезпечити технічну відповідність поданих документів установленим стандартам ЄСІТС.
7) Невірне тлумачення моменту вручення електронного документа:
За загальним правилом (ст. 251 КАС України, ст. 242 ГПК України, ст. 128 ЦПК України), моментом вручення судового документа в електронній формі вважається дата отримання повідомлення про доставку до електронного кабінету.
Якщо документ доставлено після 17:00, то він вважається врученим наступного робочого дня.
Постанова Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 160/12124/23 підтверджує, що вручення після 17:00 переносить відлік строку на наступний день, незалежно від фактичного часу прочитання. Ця позиція є сталою у практиці Касаційного господарського, адміністративного й цивільного судів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.