Про особливості формування податкового кредиту та співвідношення адміністративного судочинства із кримінальним процесом розповів адвокат, доктор філософії в галузі права Дмитро Рябов під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками особливості формування податкового кредиту, а саме:
- 1. Розкриття поняття «податковий кредит».
- 2. Визначення підстав для формування податкового кредиту.
- 3. Проведення позапланової податкової перевірки у зв’язку із формуванням податкового кредиту.
- 4. Основні підстави заперечення дійсності податковим органом господарської операції, яка стала підставою для формування податкового кредиту.
- 5. Практичні рекомендації при наявності кримінального провадження, яке було порушено у зв’язку із проведення господарської операції, яка стала підставою для реалізації суб’єктом господарювання свого права на формування спірного податкового кредиту.
У рамках характеристики податкового кредиту акцентовано на наступному:
1. Розкриття поняття «податковий кредит»
Податковим кредитом є сума коштів, на яку платник ПДВ може зменшити власні податкові зобов’язання по сумі оподаткування по ПДВ, що врегульовано статтею 198 Податкового Кодексу України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів;
- ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.
Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту повинні бути реально здійсненими, підтвердженими первинними бухгалтерськими документами і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
2. Визначення підстав для формування податкового кредиту
Згідно з п. 198.3 ПКУ, право на податковий кредит виникає з моменту придбання товарів чи послуг, незалежно від способу їх використання.
Відправні події:
- фактична дата отримання товарів чи послуг;
- дата списання коштів із розрахункового рахунку підприємства.
Податковий кредит формується у зв’язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що має бути підтверджено:
- первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг і зміст операції;
- податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН у встановлений строк;
- накладними, які відповідають вимогам п. 201.3 ст. 201 ПКУ.
Система СМ КОР (моніторинг податкових накладних) запроваджена для автоматичного виявлення ризикових контрагентів і зупинення безпідставної реєстрації накладних, що створюють штучний податковий кредит.
Судова практка:
Верховний Суд у постанові від 28.07.2020 (справа № 813/3143/16) зазначив, що право на формування податкового кредиту виникає лише за реального вчинення господарських операцій, пов’язаних з рухом активів і підтверджених первинними документами.
3. Проведення позапланової податкової перевірки у зв’язку із формуванням податкового кредиту
Документальна позапланова перевірка проводиться за наявності підстав, визначених п. 78.1 ст. 78 ПКУ, зокрема:
- якщо отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків законодавства,
- і платник не надав пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит протягом 15 робочих днів.
Позиція Верховного Суду (постанова від 14.08.2024, справа № 560/12984/23):
під час перевірки платник зобов’язаний надати первинні документи, що підтверджують задекларовані показники. Їх ненадання прирівнюється до їх відсутності (п. 44.6 ст. 44 ПКУ).
Водночас, якщо платник після перевірки, але до прийняття рішення подає документи, що підтверджують показники звітності, контролюючий орган зобов’язаний врахувати такі документи.
Судова практика (справи № 440/4443/18, № 420/13197/20): платник податків має право довести у суді, що він діяв добросовісно і не перешкоджав перевірці. Суд повинен оцінювати ці обставини навіть при відсутності документів під час самої перевірки.
4. Основні підстави заперечення дійсності податковим органом господарської операції, яка стала підставою для формування податкового кредиту
Податкові органи найчастіше заперечують реальність операцій, посилаючись на:
- Обрив ланцюга постачання.
- Недобросовісність контрагента.
- Інформацію про ризиковість контрагента у базах ДПС.
- Відсутність ТТН або сертифікатів якості товару.
Однак:
- поняття «обрив ланцюга постачання» відсутнє у ПКУ;
- платник не зобов’язаний перевіряти діяльність своїх контрагентів або їх податкову дисципліну;
- відповідальність є індивідуальною — добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через дії контрагента.
Судова практика:
- Постанова ВС від 16.01.2018 (справа № 820/4648/13-а), від 29.03.2019 (справа № 808/3412/16): оцінюються лише відносини між безпосередніми учасниками операції.
- Постанова КАС ВС від 19.02.2019 (справа № П/811/217/17): платник не несе відповідальності за дії інших осіб (принцип індивідуальної відповідальності).
- Постанова ВП ВС від 07.07.2022 (справа № 160/3364/19): вирок щодо контрагента, факт кримінального провадження або незначні недоліки документів не є достатніми доказами нереальності операції.
Додатково:
- Відсутність ТТН не є підставою для визнання операції безтоварною (постанова ВС від 02.03.2023, справа № 804/644/16).
- ТТН потрібна лише при договорах перевезення, тоді як передача товару підтверджується видатковою накладною.
5. Практичні рекомендації при наявності кримінального провадження, пов’язаного з господарською операцією, яка стала підставою для податкового кредиту
Взаємозв’язок адміністративного й кримінального процесів:
- Наявність кримінального провадження не може автоматично свідчити про нереальність операції.
- Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду.
Судова практика:
- Постанова ВС від 04.09.2018 (справа № 825/1153/17): навіть за наявності кримінального провадження щодо «фіктивного підприємництва», податковий спір вирішується окремо; закриття кримінальної справи підтверджує відсутність складу злочину.
- Позиція ВП ВС (07.07.2022, справа № 160/3364/19): сам факт відкриття кримінального провадження не є доказом нереальності господарської операції.
Практичні поради:
- залучати адвоката (захисника) відповідно до ст. 45 КПК України;
- при арешті майна — реалізовувати права третьої особи за ст. 64-2 КПК України;
- контролювати дотримання принципів верховенства права, законності та права на захист;
- посилатись на практику ЄСПЛ («Інтерсплав проти України», «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії») — платник не несе відповідальності за зловживання контрагента, якщо не був у них залучений.
Преюдиційність (res judicata):
- Факти, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються повторно у кримінальному чи адміністративному провадженні.
- Це підтверджено постановами Касаційного кримінального суду від 20.01.2020 (справа № 354/28/17) і від 10.01.2025 (справа № 362/643/21).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.