Особливості формування адвокатського досьє в справах про ДТП в контексті роботи з доказами: Людмила Гриценко

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: «Формування адвокатського досьє в справах про ДТП в контексті роботи з доказами», який провела Людмила Гриценко, адвокат, медіатор.

Під час вебінару лектор сфокусувала увагу на правилах складання та ведення адвокатського досьє та структуруванні/візуалізації даних як способу роботи з доказами у справах про ДТП.

Рішенням РАУ «Питання ведення адвокатського досьє» № 169 від 04.08.2017 Рада адвокатів України роз’яснила основні положення щодо ведення адвокатського досьє та затвердила Положення про адвокатське досьє.

Адвокатським досьє є певний обсяг документів/інформації, які адвокат збирає, обробляє та використовує під час здійснення адвокатської діяльності.

До особливостей адвокатського досьє віднесено наступні:

  • Вказана інформація/документи можуть бути як в паперовому, так і електронному вигляді, які можуть зберігатися на певних носіях інформації;
  • Інформація/документи перебувають розпорядженні (володінні, віданні тощо) адвоката і охоплюється поняттям адвокатської таємниці;
  • Необхідність ведення та обсяг матеріалів, які можуть бути в адвокатського досьє визначаються адвокатом самостійно;
  • Наявність/відсутність адвокатського досьє не може використовуватися як засіб контролю за діяльністю адвоката, не може бути засобом перевірки та/чи критерієм оцінки якості діяльності адвоката та/чи якості/обсягу наданої адвокатом правової допомоги;
  • Адвокат має право в разі необхідності використовувати інформацію, яка міститься в адвокатському досьє лише для захисту від претензій клієнта в суді чи КДКА, а також в інших випадках, з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та актів НААУ, РАУ.

Вести чи не вести адвокатське досьє – це право кожного адвоката. Відсутність адвокатського досьє не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Що може бути в адвокатському досьє?

  1. Титульний аркуш;
  2. Договір та копія ордеру:

• договір про надання правової допомоги;

• інформація про виписані ордери.

  1. Інформаційна картка:

• протокол першого побачення (у разі необхідності);

• контакти слідчого, номер справи на досудовому/судовому слідстві/;

• контакти секретаря/контакти інших учасників процесу в разі необхідності);

• в подальшому інформаційну карту можна вести як карту судової справи. Це лише один з варіантів структурування і обробки інформації таким чином, щоб на одному аркуші або навіть його частині відразу можна було побачити хронологію дій по справі.

  1. Згоди:

• згода на обробку персональних даних;

• згоду на надання документів для проведення експертизи;

• в разі необхідності – згода на розголошення інформації, яка становить лікарську таємницю тощо.

  1. Позиція клієнта:

• фабула (обставини справи) викладені з позиції клієнта;

• важливі акценти (певні неточності, та/або інформація яку повідомляє клієнт, та її не має в матеріалах КП).

  1. План дій/заходів:

• перелік та обсяг дій, які адвокату необхідно зробити та обумовлені з клієнтом строки. Наприклад – відправити адвокатські запити, відібрати пояснення в свідків, ознайомитися з матеріалами кримінального провадження тощо);

• тут також може бути погоджений з клієнтом графік зворотного зв’язку адвоката (періодичність, спосіб та обсяг інформування адвокатом клієнта про вченені дії/отриману інформацію).

  1. Картка (судової) справи:

• інформація про участь в судових засіданнях з коротким описом, що саме там відбувалося; дуже корисно для подальшої підготовки звіту (якщо мова йде про справи, ведення яких здійснюється за дорученням відповідного центру надання БПД або якщо надання такого звіту передбачено укладеним між сторонами договором), та для підготовки апеляції/касації, якщо одразу робити помітки). Якщо справа ведеться, починаючи з досудового слідства, у такому випадку – це Картка справи, де робляться помітки про участь адвоката у слідчих діях; про подані клопотання; про строки тощо).

  1. Узагальнена інформація про справу/матриці структурування тексту:

• певні таблички або схеми, за допомогою яких великі обсяги інформації можна об’єднати на одному або кількох аркушах паперу, у зрозумілу послідовну та логічну структуру).

  1. Чек-листи:

• план дій перед кожним судовим засіданням/слідчою дією. Це певний засіб планування і самоконтролю).

  1. Аналітичні примітки та судова практика:

• правові висновки, практика ЄСПЛ, окремі думки.

  1. Розписка про отримання/передачу документів:

• отримання оригіналів, відмітка про їх повернення.

  1. Гонорарна політика/Звіти/Акти виконаних робіт.

На прикладі справи з професійного досвіду (справа № 711/4759/20) Людмила Гриценко навела можливі варіанти структурування інформації у справах про ДТП:

  1. Класичний варіант – конкретні види доказів, наприклад, протокол огляду місця події, довідка з лікарні, покази потерпілих та свідків, висновки судових експертиз тощо можуть бути структуровані по хронології або по тому, на доведення чого вони направлені.
  2. Новий погляд – робота з даними. Наприклад, протокол огляду місця події – це доказ з даними. Структурування інформації може виглядати наступним чином:

Ст. 91 КПК – обставини, які підлягають доказуванню:

  • подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, механізм ДТП, інші обставини).

Процесуальна форма доказу:

  • Протокол огляду місця події (21.12.2019 року);

Дані:

  • Температура +8 градусів;
  • Проїздна частина вул.… біля перехрестя з вул. … біля будинку № х;
  • Горизонтальна ділянка, пряма, нерегульоване перехрестя, пішохідний перехід;
  • Покриття асфальт, стан покриття – мокре;
  • Загальний стан видимості дороги 200 метрів, зона видимості елементів проїжджої частини з місця водія з ввімкненим світлом фар – дальнім 70 м; ближнім – 30 м;
  • Видимість пішохода – не менше 200 метрів.

При структуруванні даних певним чином робота з ними стає істотно простішою.

Отже, способами структурування даних можуть бути:

  • Перенесення даних в таблиці;
  • Виділення даних в роздрукованих документах певним кольором.

Як приклад можливого структурування даних/доказів, лектор запропонувала наступний спосіб структурування:

Обставини, які підлягають доказуванню:

  1. Подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, механізм ДТП, інші обставини.):
  • Протокол огляду місця події;
  • Судово-медична екпертиза;
  • Слідчі експерименти;
  • Покази.
  1. Винуватість (форма вини, мотив, мета):
  • Покази;
  • Судово-медична експертиза;
  • Автотехнічна експертиза;
  • Експертиза техстану т/з.
  1. Вид та розмір шкоди, завданої ДТП + процесуальні витрати:
  • Покази;
  • Судово-психологічна експертиза;
  • Авто-товарознавча експертиза;
  • Чеки (матеріальна шкода).
  1. Обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання:
  • Інформація про судимості/вироки;
  • Характеристики;
  • Покази;
  • Інформація з певних баз даних.

При прийнятті рішення про обсяг та інформацію, яка може бути включеною до адвокатського досьє важливо пам’ятати, що відповідно до п. 2.2. Положення про адвокатське досьє, затвердженого Рішенням РАУ «Питання ведення адвокатського досьє» від 04.08.2017 року № 169, адвокатське досьє:

  • є засобом виконання адвокатом прийнятого доручення;
  • є основною базою для виконання аналізу зібраних по справі доказів (інших джерел інформації);
  • дозволяє перевірити та підтвердити якість, повноту та своєчасність наданої правової допомоги (за бажанням адвоката);
  • ведення адвокатом системного провадження у всіх справах сприяє вчасному виявленню конфлікту інтересів і запобіганню його на стадії укладання договору про надання правової допомоги;
  • є засобом для фіксації суттєвої для справи інформації;
  • є необхідною умовою для вироблення найбільш ефективної правової позиції;
  • є засобом попередження та/або уникнення конфлікту інтересів;
  • є одним із способів збереження таємниці клієнта та забезпечення конфіденційності інформації.