Соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила звіт за результатами дослідження «Ставлення адвокатів, прокурорів, державних та приватних виконавців до судової системи в Україні», проведеного в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади». Опитування проходило з 25 вересня по 24 грудня 2025 року серед 764 адвокатів, 728 прокурорів, 571 державного та 213 приватних виконавців.
Адвокати — найбільш критична професійна група щодо державних інституцій
Дослідження фіксує стійку закономірність: у переважній більшості показників довіри до судових і правоохоронних органів адвокати демонструють нижчий рівень довіри порівняно з прокурорами і виконавцями.
Найпоказовіший результат — ставлення до патрульної поліції. Адвокати є єдиною з трьох професійних груп, у якої баланс довіри до поліції є від’ємним: 49,5% не довіряють проти 44,7%, які довіряють. Для порівняння, серед прокурорів баланс довіри позитивний і становить +20,4%, серед виконавців — +11,1%.
Аналогічна тенденція простежується щодо антикорупційних органів. НАБУ довіряють 50,7% адвокатів проти 60,7% прокурорів; САП — 46,7% адвокатів проти 64,1% прокурорів; НАЗК — лише 44,8% адвокатів проти 66,3% прокурорів. Розрив у довірі до НАЗК між адвокатами і прокурорами перевищує 21 відсотковий пункт — один із найбільших розривів у всьому дослідженні.
Серед судових інституцій адвокати найбільше довіряють Верховному Суду (67,6%) і найменше — Вищому антикорупційному суду (53,7% довіри, 30,2% недовіри).
Виняток: довіра до професійних об’єднань юристів
На тлі загальної критичності показовим є єдиний виняток: професійним об’єднанням юристів (адвокатів, нотаріусів, суддів) адвокати довіряють найбільше серед усіх трьох груп — 72,9%, і це єдиний інститут у дослідженні, якому адвокати довіряють більше, ніж прокурори чи виконавці.
Оцінка справедливості судочинства і рівності сторін
58,5% адвокатів вважають, що рішення судів у справах, в яких вони брали участь протягом останніх двох років, у більшості випадків були законними і справедливими — це нижче, ніж серед прокурорів (69,9%).
Показовою є оцінка процесуальної рівності сторін. 48,6% адвокатів вважають, що представник органів влади має переважні шанси виграти справу проти звичайного громадянина — істотно більше, ніж серед прокурорів (29,9%). Аналогічно щодо майнового становища сторін: 44,9% адвокатів вважають, що переважні шанси має громадянин з високим рівнем доходів, тоді як серед прокурорів так вважають 35,6%.
Незалежність суддів і оцінка корупції
22,5% адвокатів вважають, що судді в Україні переважно залежні (проти 15,4% прокурорів), а 5% адвокатів — що судді повністю залежні, що вдвічі перевищує аналогічний показник серед прокурорів і виконавців (по 2,6%).
Оцінюючи рівень корумпованості державних органів за п’ятибальною шкалою, адвокати оцінюють прокуратуру в 3,4 бала, тоді як самі прокурори оцінюють власний орган у 2,4 бала — розрив у цілий бал. Подібна картина з Міністерством внутрішніх справ: 3,6 бала серед адвокатів проти 3,1 бала серед прокурорів.
Із твердженням про політичну залежність українських судів згодні 61,5% адвокатів проти 51,6% прокурорів.
Ставлення до судової реформи: підтримка конкретних кроків і вимогливість до подальших змін
68,2% адвокатів помітили зміни в системі правосуддя за останні 10 років — найвищий показник серед трьох груп. Адвокати також найбільш прихильно оцінюють конкретні реформаторські рішення: 82,1% позитивно оцінюють призначення нових суддів до місцевих судів, 64,2% підтримують можливість для людей поза системою — адвокатів і науковців — ставати суддями.
Щодо напрямів подальшого реформування адвокати системно і значно частіше за інші групи виступають за структурні зміни в інших інституціях: 67,8% вважають необхідним реформування органів досудового слідства (проти 47,3% прокурорів), 66,6% — реформування прокуратури. Показово, що лише 23,1% самих прокурорів визнають необхідність реформи власного органу — найбільший розрив у позиціях щодо самореформування в усьому дослідженні.
Реформа адвокатури: сама професія вважає її неприоритетною
Ключовий результат дослідження в контексті триваючої публічної дискусії про необхідність реформи адвокатського самоврядування: лише 42,4% адвокатів вважають реформування адвокатури необхідним, тоді як 52,1% адвокатів — найвищий показник неприйняття серед усіх запропонованих напрямів реформ у відповідях самих адвокатів — вважають таку реформу непотрібною. Для порівняння, серед прокурорів необхідність реформи адвокатури підтримують 48,9% — тобто зовнішні спостерігачі оцінюють цю потребу вище, ніж сама професійна спільнота.
Відповідаючи на відкрите запитання про бракуючі повноваження, адвокати найчастіше називали захист від тиску та неправомірного впливу влади, забезпечення безпеки й недоторканності адвокатів (16,5%), розширення прав і повноважень загалом (14%), більшу незалежність (13,2%) та ширший доступ до інформації, реєстрів і можливостей збору доказів (11,9%). Питання прозорості фінансування чи процедур самоврядування у відповідях адвокатів практично не фігурують.
Методологічна довідка
Результати опитування представників професійних груп зіставлені авторами дослідження з двома паралельними опитуваннями Центру Разумкова: загальнонаціональним опитуванням населення (2020 респондентів, 12-19 серпня 2025 року) та опитуванням учасників судових засідань на виході з приміщень 100 судів (2055 респондентів, 8 вересня — 13 жовтня 2025 року). Порівняння демонструє, що довіра представників правничих професій до судової і правоохоронної систем є систематично вищою, ніж довіра пересічних громадян, для яких баланс довіри до більшості зазначених інституцій є від’ємним.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.