Україна протягом останніх років входить до держав-лідерів за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. Серед українців цей міжнародний суд має велику популярність, оскільки його рішення є обов’язковими до виконання і за ними присуджують тисячі євро компенсації.
Про те, яку кількість рішень ЄСПЛ ухвалив у 2023 році за заявами українців та суми компенсацій, які Україна має виплатити повідомив суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський в інтерв’ю Укрінформ.
“Було ухвалено не 130 рішень, а приблизно у стількох справах було встановлено як мінімум одне або більше порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з боку України. Але дуже часто в одній справі об’єднані однотипні заяви, тож насправді порушень встановлено у значно більшій кількості заяв. Якщо брати загальну кількість рішень, включно з ухвалами про неприйнятність, то їх ухвалено значно більше.
І це відверто дорого. У середньому одне рішення ЄСПЛ кожному окремому індивідуальному заявнику – це тисячі євро. Комусь – 2 тисячі євро, комусь – 5, а комусь, може, і 10 тисяч. Таких людей, які отримують щомісяця компенсації від ЄСПЛ, приблизно десяток, а то і більше. Тобто, грубо кажучи, залежно від місяця порядок цифр такий, що десь 100 тисяч євро, десь 200 тисяч євро на місяць держава винна людям.
Статистику щодо присуджених сум веде Департамент виконання рішень ЄСПЛ. Згідно з нею у 2023 році сума становила понад 2 мільйони євро. Очевидно, що це – недешево для держави.
Я розумію, що для людей це і добре, але головне завдання Суду полягає у тому, щоб системні проблеми з правами людини розв’язувалися”. – зазначив Микола Гнатовський.
Суддя пояснив, що не розв’язавши наявні системні проблеми Україні буде вкрай складно інтегруватись в Європейський союз.
“Іноді складається враження, що серед тих, хто ухвалює рішення, є посадовці, які вважають, що краще заплатити по рішеннях ЄСПЛ, ніж витратитися більш капітально і розв’язати проблему. Але це, чесно кажучи, шлях в нікуди.
Для тієї ж пенітенціарної реформи можна знайти гроші. Іншим державам це вдавалося, адже варіанти є. Комусь допомогли пільгові кредити Банку розвитку Ради Європи, а комусь – безпосередньо Європейський Союз.
Але потрібно усвідомити, що це дійсно проблема, у розв’язанні якої зацікавлена насамперед Україна, а не абстрактні люди в ЄС, які від нас щось вимагають. Повторюся: нерозв’язані проблеми із захистом прав людини – перешкода для подальшої європейської інтеграції України”, – нагадав суддя ЄСПЛ Гнатовський.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.