Можливі позасудові способи набуття права власності: адвокат Людмила Гриценко

Під час заходу з підвищення кваліфікації «Визнання права власності та набувальна давність: як обрати ефективний спосіб захисту?», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, Людмила Гриценко окремо звернула увагу слухачів на можливість застосування позасудових способів набуття права власності, які часто залишаються поза увагою.

До ознайомлення правників була запропонована наступна ситуація:

Спадкове майно знаходиться на території АРК. Нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, так як немає відомостей про інших спадкоємців, які могли прийняти спадщину, видає постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Особа А. звертається до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. Суд відмовляє у відкритті провадження, бо є передбачений законом позасудовий спосіб врегулювання спору.

Аналізуючи цю ситуацію, адвокат зауважила, що в умовах проведення антитерористичної операції законодавцем створено позасудовий механізм для реалізації спадкових прав спадкоємців осіб, які померли на території непідконтрольній України. Такий механізм розписаний у декількох нормативно-правових актах:

  1. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (ч. 1 ст. 3) – «Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, в одні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
  1. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (пункт 1.13. Розділ ІІ Глава 10) –«1.13. Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть. Якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.

Окремо лектор звернула увагу на Інформаційний лист «Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції. Особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться на непідконтрольній Україні території». Виданий спільно Відділом методичного забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи НПУ; Комісією НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування 29 червня 2017 року, у якій зазначено, що інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо. При прийнятті відповідних заяв нотаріус повинен роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей. Водночас довідки, видані органами та установами, діяльність яких є незаконною, є недійсними і не створюють правових наслідків.

З огляду на те, що є труднощі в отриманні такої інформації на непідконтрольній Україні території, відомості про наявність/відсутність осіб, які постійно проживали, тобто були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, зазначаються спадкоємцями у відповідних заявах.

При цьому, нотаріус має роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей, а також наслідки прийняття спадщини іншими спадкоємцями (за згодою спадкоємців або через суд) з урахуванням норм статті 1280 ЦКУ, яка передбачає порядок перерозподілу спадщини».

Тобто, Особа А. має можливість оформити спадщину в нотаріальному порядку. Для цього необхідно подати нотаріусу заяву, в якій зазначити, що інших спадкоємців, які би прийняли спадщину немає. Далі за наявності всіх потрібних документів нотаріус має право видати свідоцтво про право на спадщину.

Тобто існує позасудовий спосіб: спадкоємець подає заяву про прийняття спадщини, в якій зазначає про наявність/відсутність інших спадкоємців. Нотаріус заводить спадкову справу і за наявності необхідних документів видає свідоцтво про право на спадщину за законом/за заповітом. У цій ситуації такий спосіб захисту як визнання права може бути неефективним, бо є позасудові способи захисту.

Далі лектор розглянула з учасниками наступну ситуацію:

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина. До спадкової маси входить квартира. Із документів на квартиру є тільки довідка, видана кооперативом про виплату пайового внеску. Відомостей в державному реєстрі речових прав немає. Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Особа Б. подає до суду позов про визнання права власності в порядку спадкування. Суд відмовляє у відкритті провадження, бо є передбачений законом позасудовий спосіб.

Згідно із Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності – спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

У разі коли майно розташоване в межах декількох територій – Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.

Тобто спочатку реєструється право власності спадкодавця (через ЦНАП/органи нотаріату), наступний крок – отримання свідоцтва про право на спадщину.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.