Виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можливе за умови подання відповідною особою повідомлення форми No 1П. Таке повідомлення може бути заповнене за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт уперше, зокрема за даними свідоцтва про народження, оскільки таке свідоцтво є документом, що посвідчує особу до досягнення нею віку, з якого може бути виданий паспорт громадянина України.
04 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління
Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського
окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року і постанову Другого
апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі No 440/1066/19 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській
області, Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3
(далі – позивач, ОСОБА_3) з позовом до Головного управління Державної
податкової служби у Полтавській області (далі – відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі – відповідач-2, ГУ ДФС у Полтавській області), з вимогами: визнати протиправною бездіяльність, що полягає у відсутності дій щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків всіх відомостей про малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов’язати виключити картку платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків No НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4 дата реєстрації у державному реєстрі 08.11.2016 ОДФС КОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області No бланка картки 1603-16-06244 від 17.11.2016 та всі відомості про нього.
Позов обґрунтований протиправною бездіяльністю ГУ ДФС у Полтавській області, пов’язану з не вчиненням дій щодо виключення із Державного реєстру
фізичних осіб-платників податків відомостей про малолітнього ОСОБА_3.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, позовні вимоги задоволено. Постановою Верховного Суду від
11.12.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі No440/1066/19 скасовано, а справу No440/1066/19 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Під час нового розгляду справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020, залишеним без змін постановою Другого
апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, позов задоволено. Визнано
протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Полтавській області щодо не вчинення дій
щодо виключення інформації про ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зобов’язано ГУ ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків усю інформацію про ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що обов’язок щодо подання паспорту стосується лише повнолітніх осіб, а включення до Державного реєстру інформації про малолітніх осіб взагалі не є обов’язковим, оскільки вони не можуть отримувати жодних доходів та в повній мірі не можуть володіти об’єктами оподаткування, розпорядження вказаними об’єктами за них здійснюють їхні законні представники.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Колегія суддів зазначила, що Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 11.12.2019, якою було скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 та постанову Другого апеляційного
адміністративного суду від 03.09.2019, а справу No440/1066/19 направлено на
новий розгляд до суду першої інстанції, виходив з того, що можливість вилучення
вже існуючих облікових карток з Державного реєстру фізичних осіб-платників
податків чинним законодавством передбачено. Так, права осіб, які через свої
релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм (їхнім
представникам) права звертатися до уповноважених органів із повідомленням
форми No1П, на підставі якої формується дані окремого реєстру Державного
реєстру про фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Водночас судами попередніх інстанцій не з’ясовано чи перебував ОСОБА_3 на
обліку, як платник податків, та чи подавав позивач до відповідача повідомлення
форми No1П, як обов’язкову підставу для обліку фізичних осіб, які через свої
релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків. При цьому, Верховний Суд зазначив, що для
подання такої заяви необхідно надати відповідачу або пред’явити паспорт або
документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Отож відсутність
паспорту як документа, який посвідчує особу, не є підставою, що унеможливлює
облік платників податків, оскільки повідомлення форми No1П може бути заповнене і за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.
Колегія суддів вказала, що в процесі нового розгляду судам попередніх інстанцій необхідно було з’ясувати: чи реєструвався ОСОБА_3 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та чи було подано повідомлення щодо цієї
фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма No1П).
Під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій з’ясували, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, присвоєно реєстраційний номер облікової картки
платника податків НОМЕР_1. У подальшому, законні представники ОСОБА_1
відмовитися від цього РНОКПП (ІПН), подавши повідомлення фізичної особи, яка
через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків (форма No1П), та копію його свідоцтва про
народження. Проте контролюючий орган відмовив у прийнятті вказаного
повідомлення, зазначивши про відсутність паспорту громадянина України.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що обов’язок щодо подання паспорту стосується лише повнолітніх осіб, а малолітня дитина взагалі не є платником податків у розумінні ПК України. Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання останнього виключити реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру
фізичних осіб-платників податків.
Заперечуючи проти задоволення зазначених позовних вимог, скаржник у касаційній скарзі наголошував, що норми законодавства не передбачають
можливості вилучення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників
податків.
Верховний Суд, оцінюючи доводи касаційної скарги констатував, що виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є можливим за умови подання відповідною особою повідомлення форми No1П, що і було зроблено позивачем. Суд наголосив на тому, що повідомлення форми No1П може бути заповнене і за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше, зокрема і за даними свідоцтва
про народження, оскільки таке свідоцтво є документом, що посвідчує особу до досягнення нею віку, з якого може бути виданий паспорт громадянина України.
Щодо тверджень скаржника про те, що територіальні органи ДПС України є лише користувачами інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та не мають повноважень щодо її вилучення, Верховний Суд вказав, що за змістом пункту 4 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків No822 Державний реєстр
формується з інформації, що надходить від територіальних органів ДПС та від інших державних органів відповідно до законодавства. Тому саме на ГУ ДПС у Полтавській області законодавцем покладено обов’язок щодо формування актуальних даних для Державного реєстру.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 4 серпня 2022 року у справі No 440/1066/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105577362.