АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Про практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит адвокат Лежух

Про практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит розповіла адвокат, викладач та засновниця проекту «Школа молодого юриста» Тетяна Лежух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, а саме:

  • 1. Неповна відповідь на запит/відписка: що робити?
  • 2. Типові помилки адвокатів.
  • 3. Отримання інформації в судовому порядку.
  • 4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді.
  • 5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?
  • 6. Нюанси оформлення адвокатських запитів.
  • 7. Цікава дисциплінарна практика.

У рамках характеристики ненадання відповіді на адвокатський запит акцентовано на наступному:

1. Неповна відповідь на запит / «відписка»: що робити?

Неповна відповідь або відповідь, яка не відповідає дійсності, прирівнюється до порушення права адвоката на інформацію.

Нормативне підґрунтя:

  • ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – відмова, несвоєчасне або неповне надання інформації тягнуть за собою відповідальність, крім випадків інформації з обмеженим доступом;
  • ч. 5 ст. 212-3 КУпАП – передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб за неправомірну відмову, несвоєчасне або неповне надання інформації, а також за надання недостовірної інформації.

Що робити адвокату:

  • фіксувати факт неповної відповіді або формальної «відписки»;
  • звертатися із заявою про притягнення винної посадової особи до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП;
  • використовувати альтернативний механізм захисту – звернення до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (як це зазначено в рішенні Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172).

2. Типові помилки адвокатів

Рішення про складання протоколу приймається лише після перевірки та за умови відповідності адвокатського запиту, заяви і доданих матеріалів вимогам закону.

Звідси випливають типові помилки адвокатів:

  • неналежно оформлений адвокатський запит;
  • відсутність доказів направлення або отримання запиту;
  • подання заяви без належних додатків;
  • відсутність підтвердження факту неповної відповіді або відмови;
  • слабке обґрунтування, що саме право на інформацію було порушене.

Наслідок: за таких помилок рада адвокатів регіону може відмовити у складанні протоколу, оскільки формально склад правопорушення не підтверджений матеріалами.

3. Отримання інформації в судовому порядку

Зазначено, що:

  • якщо право адвоката на інформацію порушене,
  • адвокат має право ініціювати процедуру притягнення до відповідальності,
  • а матеріали про адміністративне правопорушення передаються до суду для розгляду.

Судовий порядок тут проявляється в тому, що:

  • після перевірки радою адвокатів регіону складається протокол;
  • пакет матеріалів (заява, протокол, пояснення, докази) направляється до суду;
  • саме суд вирішує питання про притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.

4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді

  1. Адвокат направляє адвокатський запит.
  2. Отримує:
    1. відмову, або
    1. неповну відповідь, або
    1. несвоєчасну відповідь, або
    1. відповідь, що не відповідає дійсності.
  3. Адвокат звертається із заявою до ради адвокатів регіону.
  4. Проводиться перевірка:
    1. можуть направлятись письмові чи усні звернення до заявника і до особи, яка притягається до відповідальності;
    1. збираються додаткові пояснення.
  5. Приймається рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
  6. Формується пакет матеріалів для суду:
    1. копія заяви адвоката з додатками;
    1. протокол;
    1. пояснення посадової особи (за наявності);
    1. документи щодо обтяжуючих/пом’якшуючих обставин.
  7. Матеріали передаються до суду для розгляду справи за ст. 212-3 КУпАП.

5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?

Наведено три ключові причини:

  1. Формується повага до професійних прав адвокатів.

Кожен успішний кейс демонструє органам влади та посадовим особам, що право на адвокатський запит – не формальність.

  • Збільшується рівень довіри з боку клієнтів.

Коли адвокат реально отримує інформацію та захищає свої процесуальні можливості, клієнти бачать результативність роботи.

  • Можливість використати інформацію в інтересах клієнтів.

Отримана інформація напряму впливає на якість захисту та представництва.

6. Нюанси оформлення адвокатських запитів

Правильність оформлення адвокатського запиту – ключ до всієї подальшої процедури.

Якщо запит оформлений неналежно:

  • рада адвокатів регіону може не скласти протокол;
  • перевірка може завершитись відмовою у притягненні до відповідальності;
  • справа фактично «розвалюється» ще на старті.

Тому адвокатський запит має:

  • відповідати вимогам закону;
  • містити всі необхідні реквізити;
  • чітко формулювати, яку інформацію запитують;
  • бути належно направленим і мати докази направлення/отримання.

7. Цікава дисциплінарна практика

Приклад альтернативного механізму захисту:

  • Рішення Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172 передбачає можливість адвоката паралельно або альтернативно звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Це важливий практичний інструмент, коли:

  • процедура через раду адвокатів затягується;
  • потрібен додатковий тиск на орган або посадову особу;
  • питання носить системний характер і стосується порушення права на доступ до інформації.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: