Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.
09 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув апеляційну скаргу Комуністичної партії України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року в частині стягнення штрафу у справі No 826/9751/14 за позовом Міністерства
юстиції України, Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії
України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору – Служба безпеки України, Всеукраїнське об’єднання «Свобода», Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація «Воля-Громада-Козацтво», Українська республіканська партія, ОСОБА_1, за участю Генеральної прокуратури України, про заборону політичної партії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У липні 2014 року Міністерство юстиції України та Державна реєстраційна служба України звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комуністичної партії України про заборону політичної партії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року адміністративну справу No826/9751/14 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону політичної партії передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду із застосуванням заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів
для працездатних осіб, а саме 6810 грн, який стягнути з останнього в дохід
Державного бюджету України на підставі пункту 2 частини першої статті 149
КАС України.
Верховний Суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної
інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами
судочинства, які є обов’язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року No11-рп/2012).
Частиною першою статті 45 КАС визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги
на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого
закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання,
яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин,
заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій,
які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи
чи виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути
скаргу, заяву, клопотання.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних,
несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести,
використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження
можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження,
перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг.
Колегія суддів зауважила, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на зат ягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Верховний Суд звернув увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися
процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для
досягнення інших цілей (зокрема, неодноразове подання однієї і тієї самої
апеляційної скарги на одне й те саме рішення), така особа виходить за межі
дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.
Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання
учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи
передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139,
частині першій статті 144, частині першій статті 145, статті 149 КАС України.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.
Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом установлено, що протягом
тривалого часу (з лютого 2015 року) Комуністична партія України неодноразово
оскаржувала ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого
2015 року до суду апеляційної інстанції, подаючи апеляційні скарги аналогічного
змісту. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня
2015 року заяви про відкликання апеляційних скарг представника Комуністичної
партії України Причепи Т.В. та представника Комуністичної партії України Дриваль Н.П. на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року задоволено, апеляційні скарги повернуто апелянту.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року заяву Комуністичної партії України про відкликання апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції – задоволено, апеляційну скаргу
повернуто Комуністичній партії України. Ухвалами суду апеляційної інстанції від 06 липня 2015 року, 31 серпня 2015 року, 22 жовтня 2015 року, 14 грудня 2015 року, 16 лютого 2016 року, 26 квітня 2016 року, 23 червня 2016 року, 22 вересня 2016 року, 22 листопада 2016 року, 17 січня 2017 року, 15 березня 2017 року, 26 травня 2017 року, 28 серпня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, 12 січня 2018 року, 20 лютого 2018 року, 16 квітня 2018 року, 31 травня 2018 року, 16 липня 2018 року, 21 серпня 2018 року, 24 вересня 2018 року, 19 листопада 2018 року, 22 січня 2019 року, 17 жовтня 2019 року, 27 січня 2020 року, 17 березня 2020 року апеляційні скарги комуністичної партії України також повернуті у зв’язку з їх відкликанням.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу Комуністичної партії України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 45 КАС України, оскільки подання такої скарги визнано зловживанням процесуальними правами, з урахуванням неодноразового оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, відкликання таких апеляційних скарг без зазначення причин, відсутності в поданій апеляційний скарзі посилань на зміну обставин, які відбулись після відкликання попередніх апеляційних скарг та зумовлювали необхідність повторного звернення з новою апеляційною скаргою на судове рішення, з дня постановлення якого минуло більше 4 років. З тих же підстав апеляційні скарги Комуністичної партії України на ухвалу суду першої інстанції були повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, 20 травня 2019 року, 08 липня 2019 року, 31 липня 2019 року, 01 червня 2020 року, 17 грудня 2020 року, 01 лютого 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комуністичної партії України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржником у визначений судом строк не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комуністичної партії України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року на підставі пункту 3 частини першої статті 299
КАС України, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення . З цих же підстав відмовлено у відкритті апеляційного провадження ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, 13 липня 2020 року, 17 серпня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 02 листопада 2020 року, 09 березня 2021 року, 29 березня 2021 року, 20 квітня 2021 року, 17 червня 2021 року.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції неодноразово визнавав, що, подаючи численні апеляційні скарги аналогічного змісту на одне й те саме судове рішення, Комуністична партія України вчиняє дії, що суперечать завданню
адміністративного судочинства, зловживаючи своїми процесуальними правами, а також попередив скаржника, що подальше продовження вчинення дій з боку
апелянта, які визнано судом зловживанням процесуальними правами, є підставою для накладення штрафу (ухвала від 17 червня 2021 року). За такої невиправданої тяганини нагальні питання, що дійсно потребують судового розгляду, залишаються невирішеними протягом тривалого періоду часу.
Частиною першою статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Ураховуючи, що Комуністична партія України подає безліч клопотань, апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, що правильно кваліфіковано
судом апеляційної інстанції як зловживання учасником справи своїми
процесуальними правами задля затягування розгляду справи по суті спору, колегія суддів Верховного Суду вказала про обґрунтованість висновків апеляційного суду про стягнення з Комуністичної партії України у дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6810 грн) як заходу процесуального примусу, який суд застосовує у силу частини четвертої статті 45 КАС України у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі No 826/9751/14 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/100973142.