Про сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців адвокат Гретченко

Про сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, а саме:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження.

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

• – спадкування,
• – отримання одноразової грошової допомоги;
• – соціального статусу і гарантій члена сім’ї;
• – призначення пенсії по втраті годувальника.

4. “Нетипові” факти, що мають юридичне значення:

• – встановлення факту самостійного виховання дитини,
• – родинних відносин та перебування на утриманні,

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем.

У рамках характеристики «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців акцентовано на наступному:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження

Особливості окремого провадження:

1. Відсутність спору про право, але можливий спір про факт (факт не є очевидним).
2. Суд самостійно встановлює обставини, незалежно від доказової активності сторін.
3. Метою є підтвердження юридичного факту, від якого залежать права чи обов’язки.
4. Використовується лише тоді, коли відсутній позасудовий порядок або законом визначена саме судова процедура.
5. Якщо факт може бути встановлений іншим органом — суд відмовляє у відкритті провадження або закриває справу.

Існує позасудовий та судовий порядок встановлення фактів.

Позасудовий порядок має пріоритет; його рішення може бути оскаржене лише в адміністративному порядку.

Позовне провадження розглядається, коли:

• існує спір про право,
• або встановлення факту є лише складовою спору (наприклад, спільне проживання для поділу майна).

2. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців

1) Військова частина — учасник справи про встановлення факту загибелі

• Військова частина може виступати заявником у справах про встановлення факту смерті військовослужбовця.
• Також може бути заінтересованою особою в оскарженні рішень.

2) Військова частина — апелянт, хоча не брала участі у справі (постанова КЦС ВС від 13.03.2024 р.):

• У справі про визначення місця проживання дитини військова частина подала апеляцію, хоча не брала участі у справі першої інстанції.
• Апеляційний суд скасував рішення в частині визначення місця проживання та аліментів.
• Суд вказав, що позивач-військовослужбовець використав приватно-правовий інструментарій, щоб уникнути виконання конституційного обов’язку (ст. 65 Конституції).

Військова частина має право оскаржувати рішення, якщо вони зачіпають правовий статус військовослужбовця або сферу мобілізаційного законодавства.

3. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети:

1) З метою спадкування:

• Встановлення спільного проживання може бути необхідним для доведення належності до сім’ї спадкодавця.
• Судова практика: сам факт потреби для спадкування не свідчить про спір про право. Справа підлягає розгляду в окремому провадженні (ВС/КЦС 21.02.2024, № 278/304/23).

2) Отримання одноразової грошової допомоги сім’ї загиблого:

• Мета — підтвердити статус члена сім’ї для отримання допомоги.
• Спір із Міноборони не є публічно-правовим, бо МОУ не є отримувачем допомоги.
  (справа № 303/5724/22, постанова КЦС 21.02.2024).

3) Соціальний статус члена сім’ї військовослужбовця:

• Закони не дають визначення «члена сім’ї військовослужбовця».
• Суд застосовує ст. 3 СК України, аналізуючи:

• Спільне проживання.
• Спільний побут.
• Наявність взаємних прав та обов’язків.

4) Пенсія у зв’язку з втратою годувальника:

• Підтвердження факту проживання — умова для визначення статусу члена сім’ї, що дає право на пенсію.

Позиція ВП ВС (18.01.2024, справа № 560/17953/21)усі такі справи, незалежно від мети, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

4. «Нетипові» факти, що мають юридичне значення:

1) Встановлення факту самостійного виховання дитини.

Використовується для:

• відстрочки від мобілізації;
• отримання соцдопомоги;
• реєстрації місця проживання дитини;
• інших питань.

Позиція ВП ВС (11.09.2024, № 201/5972/22):

• заяву залишити без розгляду, оскільки спір має публічно-правовий характер, якщо пов’язаний з мобілізацією.

2) Встановлення родинних відносин та факту перебування на утриманні:

• Факт родинних відносин встановлюється лише тоді, коли факт породжує юридичні наслідки.
• Такі справи — в окремому провадженні (посилання на ст. 315 ЦПК).

Приклад: справа № 212/5550/23 про спільне проживання та утримання.

5. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей за позовом військовозобов’язаного чи військовослужбовця

Позов військовослужбовця про визначення місця проживання дитини (справа № 495/2284/23, постанова КЦС ВС від 13.03.2024):

• Позивач — військовослужбовець.
• Апеляція військової частини доведена.
• Суд вказав, що позивач використовує сімейний спір для уникнення мобілізаційного обов’язку.
• У задоволенні позову відмовлено.

Типові справи:

• визначення місця проживання дитини позовом батька;
• затвердження мирових угод, де дитина проживає з батьком;
• зупинення провадження у зв’язку зі службою сторони у ЗСУ.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.