Про спадкові правовідносини в умовах воєнного стану та пов’язані аспекти практичної діяльності адвоката розповів адвокат, бізнес-медіатор, засновник Адвокатського бюро “Мотилюк і партнери”, член Ради комітету цивільного права і процесу НААУ, голова Секції спадкового права Олексій Мотилюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками аспекти практичної діяльності адвоката у спадкових правовідносинах в умовах воєнного стану, а саме:
1. Дефініція спадкування. Підстави та момент відкриття спадщини.
- 1.1. Державна реєстрація смерті.
- 1.2. Правовий статус осіб, зниклих безвісти (військовослужбовці, цивільні особи) та співвідношення такого статусу зі спадковими відносинами.
- 1.3. Поширені труднощі при реєстрації смерті (документування факту смерті, підтвердження факту, державна реєстрація).
- 1.4. Встановлення факту смерті (в окремому провадженні), оголошення особи безвісно відсутньою та оголошення померлою. Порівняння правових наслідків та ефективності з точки зору досягнення бажаного для клієнта правового результату. Судова практика та позиції ВС.
- 1.5. Дії та завдання адвоката при пошуку оптимального варіанту досягнення бажаного для клієнта правового результату (підтвердження факту смерті).
- 1.6. Проблематика формування доказової бази (досвід років збройного конфлікту).
2. Місце відкриття спадщини. Трансформація законодавства протягом 2022-2024 років. Сучасний стан визначення поняття. Практичні аспекти.
3. Заведення спадкової справи. Можливості заведення спадкових справ поза принципом територіальності (у яких випадках це ефективно). Актуальність питання дотримання строків, визначених нормами Книги шостої ЦК України. Особливості обрахунку строку для прийняття спадщини, із врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-IX від 08.11.23.
4. НЕрідкісні випадки та тренди під час воєнного стану. Інструмент пошуку спадкоємців – чи це вирішить проблему?
5. Виклики у практиці адвоката при виконанні доручень клієнтів у спадкових правовідносинах.
6. Нові можливості та нова роль адвоката у спадкових правовідносинах та у нотаріальному процесі.
У рамках характеристики спадкових правовідносин в умовах воєнного стану акцентовано на наступному:
1. Дефініція спадкування. Підстави та момент відкриття спадщини
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб — спадкоємців.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається:
- внаслідок смерті фізичної особи, або
- внаслідок оголошення фізичної особи померлою.
Відкриття спадщини можливе як:
- в адміністративному порядку (державна реєстрація смерті),
- так і в судовому порядку (оголошення особи померлою або встановлення факту смерті).
1.1. Державна реєстрація смерті
Державна реєстрація смерті є обов’язковою юридичною передумовою виникнення спадкових правовідносин.
Нормативні підстави:
- стаття 49 ЦК України;
- Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (статті 2, 3);
- стаття 17 Закону, яка визначає фактичні підстави для реєстрації смерті органом ДРАЦС.
Підстави для державної реєстрації смерті:
- документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
- рішення суду про:
- встановлення факту смерті особи в певний час;
- оголошення особи померлою.
1.2. Правовий статус осіб, зниклих безвісти, та його співвідношення зі спадковими відносинами
Зниклі безвісти ≠ померлі
Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, — це особа, яка зникла у зв’язку з:
- збройним конфліктом,
- воєнними діями,
- тимчасовою окупацією,
- надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
До цієї категорії належать:
- військовослужбовці;
- цивільні особи.
Наявність статусу зниклої безвісти особи не породжує спадкових правовідносин, оскільки:
- відомості про можливу загибель ≠ юридичний факт смерті;
- спадщина відкривається лише після державної реєстрації смерті або оголошення особи померлою.
1.3. Поширені труднощі при реєстрації смерті
Лектор виокремлює типові причини неможливості отримання лікарського свідоцтва про смерть:
- відсутність фізичного доступу до медичних установ (окуповані території, активні бойові дії);
- відсутність або невпізнаність тіла загиблої особи;
- логістичні труднощі:
- перебування родичів за кордоном або в іншому регіоні;
- порушення транспортного сполучення;
- небезпека пересування.
1.4. Встановлення факту смерті, оголошення безвісно відсутньою та оголошення померлою: порівняння
Наголошено на пошуку ефективного правового інструменту, який забезпечить бажаний для клієнта результат:
- адміністративна процедура (ДРАЦС, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти);
- оголошення особи померлою;
- встановлення факту смерті в окремому провадженні, з урахуванням процесуальних новел воєнного стану.
Ключова проблема: існуюча адміністративна процедура не завжди є дієвою з точки зору відкриття спадщини, що зумовлює необхідність судового захисту.
1.5. Дії та завдання адвоката при підтвердженні факту смерті
Роль адвоката полягає у:
- виборі оптимального правового механізму;
- оцінці співвідношення швидкості, правових наслідків і доказових можливостей;
- формуванні правової позиції, яка дозволяє:
- або відкрити спадщину,
- або створити передумови для подальшого спадкового оформлення.
1.6. Проблематика формування доказової бази
Досвід років збройного конфлікту виявив:
- фрагментарність доказів;
- відсутність документів;
- складність отримання підтверджень з окупованих територій;
- необхідність використання непрямих доказів та комплексного підходу.
2. Місце відкриття спадщини: трансформація законодавства (2022–2024)
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України в редакції Закону № 3450-IX (чинна з 30.01.2024): «Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця».
Лектор акцентує на демарші у правовому регулюванні цього поняття та необхідності врахування змін при практичному супроводі клієнтів.
3. Заведення спадкової справи та строки прийняття спадщини
Загальне правило територіальності встановлене статтею 66 Закону України «Про нотаріат» — свідоцтво видається за місцем відкриття спадщини.
Водночас пункт 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Закон № 3450-IX) передбачає винятки, що дозволяють екстериторіальне оформлення спадкових прав у визначених випадках.
Строки:
Базовий строк — стаття 1270 ЦК України.
Спеціальне правило воєнного часу:
- пункт 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України —
якщо смерть зареєстрована пізніше ніж через місяць, строки для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті, незалежно від фактичної дати смерті.
4. Нерідкісні випадки та тренди воєнного стану
Виділено типові явища:
- комморієнти;
- насцітуруси;
- нестандартні заповіти;
- втрата або недоступність архівів;
- незареєстровані права на нерухомість;
- проблеми доступу до реєстрів;
- «невидимість» спадкоємців, особливо дітей.
5. Виклики у практиці адвоката
Серед ключових викликів:
- відсутність документів;
- втрата архівів;
- складність захисту прав малолітніх і неповнолітніх спадкоємців;
- обмеження доступу до реєстрів;
- психологічні та соціальні чинники;
- ризик повторної віктимізації клієнта.
6. Нові можливості та нова роль адвоката
Нова парадигма:
- спадкове планування за участю адвоката;
- активна участь адвоката в нотаріальному процесі;
- адвокат як ключова фігура спадкової справи;
- розширення досудових і позасудових способів врегулювання спадкових спорів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.