Про відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду та практичні аспекти адвокат Яна Бабенко

Про відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду (практичні аспекти) розповіла адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ Яна Бабенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відповідальність лікаря за завдану пацієнту шкоду, а саме:

  • 1. Договірна і деліктна відповідальність медичних працівників. Випадки поєднання та розмежування на практиці.
  • 2. Обставини, які потребують доказування. Презумпція вини заподіювача шкоди.
  • 3. Визначення кола осіб, до яких подається позов.
  • 4. Як розрахувати майнову та моральну шкоду?

У рамках характеристики відповідальності лікаря за завдану пацієнту шкоду акцентовано на наступному:

1. Договірна і деліктна відповідальність медичних працівників. Випадки поєднання та розмежування на практиці

Ключові критерії розмежування договірної і деліктної відповідальності медичних працівників:

Необхідно встановити:

  • Чи було укладено договір про надання медичних послуг.
  • Чи було завдано шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
  • Чи настала смерть пацієнта внаслідок неналежного надання допомоги.

Ситуації з практики:

  • Якщо шкоди немає — відповідальність не настає.
  • Якщо договір виконано неналежно, але шкоди здоров’ю немає — договірна відповідальність.
  • Якщо шкоду заподіяно, але договору не було — деліктна (позадоговірна) відповідальність на підставі ст. 1195, 1166, 1167 ЦК України.
  • Якщо договір був і шкода є — поєднання договірної та деліктної відповідальності.
  • Якщо настала смерть пацієнта — завжди деліктна відповідальність незалежно від наявності договору.

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №755/2545/15-ц: поєднання договірної і деліктної відповідальності можливе, коли пацієнту завдано шкоду при наданні медичної допомоги за укладеним договором; застосовуються норми договору та ст. 1195, 1166, 1167 ЦК України.

2. Обставини, які потребують доказування. Презумпція вини заподіювача шкоди

Обставини, які необхідно довести:

  1. Протиправна поведінка правопорушника.
  2. Наявність шкоди (каліцтво, ушкодження, смерть).
  3. Причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою і шкодою.

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №161/7881/20: визначено, що для відповідальності необхідно встановити вищезазначені три елементи.
  • Постанова Вінницького апеляційного суду від 13.03.2024 у справі №127/5270/21: суд підкреслив, що пацієнт не зобов’язаний володіти медичними знаннями, тягар доказування переходить на лікаря або медичний заклад. Пацієнт лише вказує на можливе порушення. Це не порушує принцип диспозитивності процесу, а забезпечує рівність сторін.

Презумпція вини:

  • В деліктних зобов’язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди.
  • Відсутність вини доводиться самим відповідачем.
  • Якщо він цього не зробив, вважається, що вина існує.
  • Сумніви тлумачаться на користь потерпілого.

Судова практика:

  • Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11.12.2024, справа №463/2101/23: суд зазначив, що відсутність кримінального вироку не звільняє лікаря від цивільної відповідальності, оскільки в деліктних відносинах вина презюмується, доки її не спростують.

3. Визначення кола осіб, до яких подається позов

Основні положення:

  • Відповідач — заклад охорони здоров’я або фізична особа-підприємець, яка має ліцензію на медичну практику і з якою лікар перебуває у трудових відносинах (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
  • Третя особа без самостійних вимог — медичний працівник, який безпосередньо надавав допомогу.
  • Право регресу: заклад (роботодавець), який відшкодував шкоду, має право зворотної вимоги до лікаря у межах виплаченого відшкодування (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду у справі №344/3764/21 (30.11.2022) та
    Постанова Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2022 у справі №201/5579/20: підтверджують, що позов пред’являється до закладу охорони здоров’я, а не безпосередньо до лікаря.

4. Як розрахувати майнову та моральну шкоду

1) Майнова шкода (ст. 1195–1201 ЦК України):

Включає:

  • Втрачені доходи (заробіток) через втрату працездатності.
  • Витрати на лікування, ліки, протезування, сторонній догляд, реабілітацію, санаторне лікування.
  • Якщо особа не працювала, розрахунок здійснюється від мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1195 ЦК).
  • У разі смерті пацієнта включаються витрати на поховання, надгробок, утримання непрацездатних членів сім’ї (ст. 1200–1201 ЦК).

2) Моральна шкода (ст. 1168 ЦК України):

Включає:

  • Фізичний біль і страждання через каліцтво чи хворобу.
  • Душевні страждання від протиправної поведінки або смерті близьких.
  • Приниження честі, гідності, репутації.

Судова практика:

  • Постанова Верховного Суду від 14.12.2022, справа №463/6510/18:
    лікарі неналежно виконали професійні обов’язки під час пологів, що призвело до смерті породіллі; суд задовольнив позов чоловіка про моральну шкоду членам сім’ї померлої (ч. 2 ст. 1168 ЦК).

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.