Про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу Дарина Кравчук

Про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу розповіла доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу, а саме:

  • 1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?
  • 2. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?
  • 3. Хто ж буде відповідачем у спорах із рф?
  • 4. Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації.
  • 5. Відшкодування майнової шкоди (обгрунтування та доказова база).
  • 6. Як правильно сформулювати прохальну частину.
  • 7. Який етап є ключовим у відшкодуванні шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу?
  • 8. Чи є інформація зі ЗМІ належним та допустимим доказом задля майбутньої компенсації завданих збитків бізнесу збройною агресією рф?
  • 9. Від теорії до практичних кейсів.
  • 10. Які помилки при фіксації розміру збитків можуть призвести до відмови суду у задоволенні позову?
  • 11. Збирання доказів для доведення упущеної вигоди.
  • 12. Судова практика.
  • 13. Як зафіксувати факт завдання збитків внаслідок збройної агресії рф на непідконтрольній території?
  • 14. Потенційний варіант виконання рішення національного суду через призму застосуваняя принципу «alter ego».
  • 15. Особливості застосування доктрини «alter ego» до юридичних осіб.

У рамках характеристики шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу акцентовано на наступному:

1. Хто несе відповідальність за шкоду, завдану збройною агресією рф після 24.02.2022

Відповідальність несе Російська Федерація як держава-агресор.

Нормативні підстави:

  • ст. 91 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій – держава, що порушує норми міжнародного гуманітарного права, зобов’язана відшкодувати шкоду;
  • ч. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» – повна відповідальність за шкоду покладається на РФ;
  • ч. 10 ст. 5 Закону – Україна не несе відповідальності за дії РФ

2. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф

Звертаючись із позовами до РФ, судовий збір сплачує позивач на загальних підставах.
Презентація не містить винятків або пільг щодо автоматичного звільнення від сплати судового збору у таких справах.

3. Хто є відповідачем у спорах із рф

Відповідач – Російська Федерація як держава в особі її органів:

  • Міністерства юстиції РФ (справи № 908/1955/22, № 922/5343/23, № 913/268/24, № 910/5699/23);
  • Міністерства оборони РФ (справи № 910/10517/22, № 910/5699/23);
  • Генеральної прокуратури РФ (справа № 925/903/22);
  • Уряду РФ (справа № 913/218/22);
  • Президента РФ (справа № 910/9799/22).

Посольство РФ в Україні — недоцільно, оскільки дипломатичні відносини розірвано 24.02.2022.

4. Чи потрібно повідомляти відповідача (рф)

Судова практика не є однорідною.

Варіант 1 – повідомляти:

  • справа № 927/228/24: Суд зобов’язав:
  • перекласти ухвалу на російську мову;
  • направити її на електронну адресу Посольства РФ у Польщі.

Варіант 2 – не повідомляти:

  • справа № 911/1832/22: Суд послався на:
  • листи МЗС і Мін’юсту України;
  • розірвання дипломатичних відносин;
  • норми звичаєвого міжнародного права.

5. Відшкодування майнової шкоди: обґрунтування і докази

Види збитків:

  • реальні збитки (знищене майно, техніка, товари);
  • упущена вигода (зірвані контракти, зупинення виробництва).

Нормативна база:

  • Постанова КМУ № 326;
  • Постанова КМУ № 380;
  • Постанова КМУ № 473;
  • Постанова КМУ № 600.

6. Як правильно сформулювати прохальну частину

Типові помилки:

  • різні суми в описовій та прохальній частинах;
  • визначення шкоди лише в іноземній валюті.

Судова практика:

  • справа Господарського суду Харківської області – позов залишено без руху через арифметичні та валютні розбіжності.

7. Ключовий етап у відшкодуванні шкоди

Фіксація збитків — ключовий етап.

Причини:

  • докази можуть бути втрачені;
  • помилки фіксації = неналежні докази;
  • без фіксації подальші суди є безперспективними.

8. Чи є інформація зі ЗМІ належним доказом

Так. ЗМІ:

  • підтверджують час, місце, обставини шкоди;
  • мають допоміжний доказовий характер;
  • використовуються разом з іншими доказами.

9. Від теорії до практики

Реальні кейси господарських судів щодо:

  • стягнення реальних збитків рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2768/24 від 18.02.2025;
  • відмов у стягненні упущеної вигоди через недостатність доказів рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/12269/24 від 22.07.2025.

10. Помилки, що призводять до відмови в позові:

  • Недостатнє документальне підтвердження факту пошкодження або знищення майна: Ненадання актів, що прямо пов’язують збройну агресію з ушкодженнями майна. Надання лише непідтверджених свідчень, фото та відео матеріалів.
  • Не доведена належність права власності на майно/ТМЦ, відсутність первинних бухгалтерських документів: Суд повинен упевнитися, що майно насправді належить позивачеві задля подальшої компенсації.

11. Докази для упущеної вигоди

Необхідні:

  • договори;
  • листування з контрагентами;
  • податкові декларації;
  • претензії, повідомлення про розірвання договорів.

12. Судова практика:

  • справа № 927/876/24;
  • справа № 911/2202/23;
  • справа № 927/1240/23.

13. Фіксація збитків на непідконтрольній території

Допустимі докази:

  • фото-, відеофіксація;
  • свідчення;
  • GPS-дані;
  • витяги з ЄРДР;
  • листи ДСНС;
  • довідки про окупацію території.

Судова практика: справа № 922/3089/24 (Господарський суд Харківської області).

14. Виконання рішення через принцип alter ego

Принцип дозволяє:

  • ігнорувати формальну відокремленість юросіб;
  • звернути стягнення на активи компаній, які фактично контролюються державою РФ.

15. Особливості застосування alter ego

Суди аналізують:

  • ступінь державного контролю;
  • функції компанії;
  • контроль над активами;
  • фактичну залежність від держави.

Жоден критерій не є визначальним сам по собі (позиція ЄСПЛ та Верховного Суду).

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.