Про відсутність підстав для прийняття рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду після відкриття провадження

Суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження не має правових підстав для застосування за аналогією закону частини четвертої статті 123 КАС України і залишення апеляційної скарги без розгляду. Після відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд справи або закриває апеляційне провадження з підстав, вичерпно визначених у статті 305 КАС України.

24 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року
у справі No 420/6218/20 за позовом приватного нотаріуса Одеського міського
нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування наказу (в частині), зобов`язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2020 No1827/5 «Про задоволення скарги»,
яким анульовано доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов`язано Міністерство юстиції України поновити доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 17 грудня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд
відкрив апеляційне провадження у справі, зазначивши про усунення відповідачем недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору. Крім того, цією ухвалою суд задовольнив клопотання Міністерства юстиції України і поновив йому строк на апеляційне оскарження з посиланням на відсутність у матеріалах справи жодних належних і допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем рішення суду першої інстанції.

Попри це 11 лютого 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд на підставі частини четвертої статті 123 КАС України постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги Міністерства юстиції України без розгляду,
мотивувавши це передчасністю свого попереднього висновку щодо наявності
підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку, зважаючи на встановлені судом обставини.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу відповідача, скасував рішення суду апеляційної інстанції, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ОЦІНКА СУДУ

За приписами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга
залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків,
установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує
питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали
особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Неподання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті
апеляційного провадження у справі.

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення
апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (частина перша статті 300 КАС України).

Верховний Суд дійшов висновку, що нормами КАС України обумовлено три
алгоритми дій суду апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої з пропуском строку апеляційного оскарження: 1) поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження у справі; 2) залишення апеляційної скарги без руху в порядку, передбаченому частиною третьою статті 298 КАС України, і відкриття апеляційного провадження у справі в разі усунення відповідного недоліку апеляційної скарги; 3) залишення апеляційної скарги без руху в порядку, передбаченому частиною третьою статті 298 КАС України, і відмова у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо відповідний недолік апеляційної скарги не був усунутий.

При цьому глава 1 «Апеляційне провадження» розділу III КАС України не містить бланкетної (відсилочної) норми щодо можливості застосування на стадії
апеляційного провадження статті 123 КАС України, яка регламентує наслідки
пропущення строків звернення до адміністративного суду та, зокрема, визначає
підстави для залишення позовної заяви без розгляду після відкриття провадження в адміністративній справі.

Натомість указаною главою КАС України унормовано, що після відкриття
апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд справи або закриває апеляційне провадження з підстав, вичерпно визначених у статті 305 КАС України.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд
апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження у цій справі не мав правових підстав для застосування за аналогією закону частини четвертої
статті 123 КАС України і залишення апеляційної скарги без розгляду.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі No 420/6218/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97881273.