Про види доказів у цивільному судочинстві розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області, викладач (тренер) Національної школи суддів України Людмила Макаренко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками види доказів у цивільному судочинств, а саме:
- 1. Види доказів.
- 2. Алгоритм доказування.
- 3. Забезпечення доказів.
У рамках характеристики доказів у цивільному судочинстві акцентовано на наступному:
1. Види доказів
Згідно зі статтями 76 ЦПК, 73 ГПК, 72 КАС України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
У кримінальному процесі (ст. 84 КПК України) доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд встановлюють наявність чи відсутність фактів, що мають значення для кримінального провадження.
Основні види доказів:
- Речові докази – предмети матеріального світу, які своїми властивостями, місцезнаходженням чи ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (ст. 97 ЦПК України). Вони зберігаються в матеріалах справи або повертаються особам, від яких були одержані, за винятком об’єктів, вилучених з цивільного обороту.
- Письмові докази – документи, що містять дані про обставини, важливі для вирішення спору (ст. 95 ЦПК України). Подання можливе в оригіналі, копії чи витязі.
Якщо оригінал не подано і є сумнів у достовірності копії, суд має право не брати її до уваги. - Електронні докази – інформація в електронній формі (текстові повідомлення, фото, відео, електронні документи, веб-сайти, метадані, бази даних тощо) (ст. 100 ЦПК України). Подання можливе в електронному чи паперовому вигляді, проте паперова копія не вважається письмовим доказом.
- Висновки експертів – докладні висновки, зроблені експертом за результатами досліджень (ст. 102 ЦПК України). Експертиза може бути первинною, повторною, додатковою, комісійною чи комплексною.
- Показання свідків – повідомлення особи про відомі їй обставини, що мають значення для справи (ст. 90 ЦПК України). Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності.
Практика Верховного Суду (електронні докази):
- Постанова ОП КГС ВС від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 — роздруківка електронного листа є паперовою копією електронного доказу; має бути належно засвідчена.
- Постанова КГС ВС від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21 — електронний доказ ширше, ніж електронний документ; відсутність електронного підпису не позбавляє доказу достовірності.
- Постанова ВС від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22 — дані Google Maps є допустимими доказами.
- Постанова ВП ВС від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 — листування у месенджерах може бути доказом за умови встановлення авторів і змісту.
- Постанова ВС від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19 — скріншоти з месенджерів визнаються належними доказами.
2. Алгоритм доказування
Стадії процесу доказування:
- Визначення предмета доказування – з’ясування кола фактів, які підлягають встановленню для вирішення спору.
- Збирання і подання доказів – кожна сторона подає власні докази.
- Дослідження доказів – суд перевіряє достовірність, належність, допустимість.
- Оцінка доказів – суд оцінює їх у сукупності за внутрішнім переконанням.
Принципи доказування:
- Змагальність сторін – кожна сторона доводить свої обставини.
- Рівність сторін – кожна має рівні можливості.
- Вмотивованість рішення – суд повинен навести достатні аргументи.
Тягар доказування:
За ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається.
Винятки – справи про дискримінацію та повідомлення про корупційні порушення (обов’язок доказування покладається на відповідача).
Практика:
- Постанова КЦС ВС від 07.04.2021 у справі № 418/6010/19 — суди повинні відрізняти фактичні твердження від оціночних суджень; останні не підлягають доказуванню.
Подання доказів:
Строки:
- позивач – при поданні позову;
- відповідач – при поданні відзиву;
- третя особа – при поданні пояснень.
Якщо подати доказ у строк неможливо, потрібно повідомити суд і обґрунтувати причини.
Суд може встановити додатковий строк, якщо причини визнає поважними (постанова ВП ВС від 08.10.2020, № 9901/32/20; постанова КАС ВС від 28.09.2023, № 540/6358/21).
Постанова КЦС ВС від 24.07.2024 у справі № 646/857/18 — нові докази приймаються лише у виняткових випадках за наявності поважних причин їх неподання раніше.
Оцінка доказів:
Суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на всебічному, повному і об’єктивному їх дослідженні. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Критерії оцінки:
- належність;
- допустимість;
- достовірність;
- достатність;
- взаємний зв’язок у сукупності.
Стандарти доказування:
- Цивільні справи: баланс імовірностей (51%).
- Кримінальні: «поза розумним сумнівом».
3. Забезпечення доказів
Згідно зі статтями 116–119 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення доказів — це процесуальний інститут, який дає змогу суду за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, вжити заходів для збереження доказів. Такий захід застосовується у випадках, коли є підстави припускати, що згодом збирання або подання відповідних доказів стане неможливим чи утрудненим. Мета забезпечення доказів полягає у запобіганні їх втраті або знищенню, а також у гарантуванні реалізації права особи на судовий захист.
До способів забезпечення доказів належать: допит свідків, призначення експертизи, витребування або огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, а також заборона вчиняти певні дії щодо доказів або зобов’язання вчинити певні дії щодо них. Суд може застосувати й інші способи, якщо визнає це необхідним.
Заява про забезпечення доказів розглядається судом не пізніше п’яти днів з дня її надходження, у судовому засіданні. Заявник та інші особи повідомляються про дату, час і місце розгляду, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню питання. У невідкладних випадках суд може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, зокрема, якщо неможливо встановити, хто є або стане учасником справи, або якщо повідомлення може унеможливити отримання доказів.
Під час забезпечення доказів поза межами судового засідання складається протокол процесуальної дії (відповідно до ст. 250 ЦПК), який оформлюється не пізніше наступного дня після її проведення, підписується головуючим і секретарем судового засідання та приєднується до матеріалів справи.
Судова практика та підходи Верховного Суду:
- Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що збирання доказів не є обов’язком суду, окрім випадків, прямо передбачених законом. Суд може витребувати або забезпечити докази лише у виключних випадках, коли учасник справи не може самостійно їх отримати або існує ризик їх втрати.
- У постановах Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 753/16924/20 та від 29.05.2023 у справі № 523/20414/21 зазначено, що залишення позову без розгляду у разі неподання витребуваних доказів є крайнім заходом. Суд має право обрати інший варіант реагування: визнати обставину встановленою або невстановленою, відмовити у її визнанні, чи здійснити розгляд справи за наявними матеріалами. Лише якщо без таких доказів неможливо вирішити спір, допускається залишення позову без розгляду (п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК).
- Водночас, судова практика підтверджує, що суд може застосовувати аналогію закону або аналогію права під час розгляду питань, не врегульованих процесуальним законом. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 роз’яснила, що аналогія може застосовуватись не лише в матеріальному, а й у процесуальному праві, якщо це необхідно для повного та справедливого розгляду справи.
Порядок розгляду заяви про забезпечення доказів:
Після надходження заяви суддя вирішує питання про її прийняття. Розгляд проводиться в судовому засіданні в загальному порядку, але з урахуванням особливостей, визначених статтями 118–119 ЦПК України. Суд може забезпечити докази як до подання позову, так і після відкриття провадження. Рішення про забезпечення оформлюється ухвалою, в якій зазначається, які саме докази забезпечуються, яким способом і в який строк.
Судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів сплачується у розмірі, передбаченому законом (на відміну від звичайного витребування доказів за ст. 84 ЦПК, де судовий збір не справляється).
Значення забезпечення доказів:
Інститут забезпечення доказів відіграє ключову роль у гарантуванні реалізації права особи на ефективний судовий захист. Він забезпечує баланс між принципом змагальності сторін і завданням суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Особливої актуальності цей інститут набуває у справах, де докази існують у електронній формі і можуть бути швидко змінені або видалені. Тому суди дедалі частіше застосовують заходи забезпечення саме щодо цифрових даних, визнаючи їх повноцінними процесуальними доказами.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.