Визначаючи митну вартість, митний орган має враховувати індивідуальні особливості імпортованого транспортного засобу, які мають суттєвий вплив на його ринкову вартість, зокрема технічний стан, рік випуску, тип двигуна, наявність пошкоджень, а також умови використання, що вплинули на зношеність автомобіля й обумовили ціну.
29 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі No 520/11303/19 за позовом фізичної особи- платника податків до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішення щодо корегування митної вартості товарів.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Уповноважена особа від платника подала до митного контролю й оформлення
електронну декларацію, якою визначено митну вартість ввезеного транспортного засобу в розмірі 40 500 EUR. На підтвердження правомірності визначення декларантом суми вартості відповідного товару було подано: рахунок-фактуру (інвойс); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір про надання послуг митного брокера, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, довіреність, технічний опис, касовий ордер, що підтверджує оплату митних та інших платежів, копію митної декларації країни відправлення, паспорт громадянина України.
Митний орган прийняв рішення про корегування митної вартості ввезеного автомобіля за другорядним (резервним) методом на рівні митної вартості 77 600 EUR, оскільки декларант не надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, зміст яких підтверджує заявлену митну вартість за ціною договору. Не було враховано ушкодження імпортованого автомобіля, рік випуску транспортного засобу, тип двигуна, а також умови його використання, що вплинули на зношеність автомобіля та обумовили ціну, за яку його було придбано.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2020 року,
залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган обґрунтовано прийняв рішення про корегування митної вартості за другорядним (резервним) методом з огляду на відсутність об’єктивного документального підтвердження заявленої вартості товару.
Другий апеляційний адміністративний суд, після повернення Верховним Судом
справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, скасував рішення суду
першої інстанції та прийняв нове, яким повністю задовольнив позов. Рішення
апеляційного суду ґрунтувалося на неправомірності висновку митного органу про необхідність застосування другорядного методу, оскільки декларант надав
достатньо документів, потрібних для визначення митної вартості за основним
методом.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення
декларантом митної вартості, але у визначений законом спосіб. У разі наявності в митного органу обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення митної
вартості закон указує на можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право на визначення дійсної митної вартості товарів.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої вартості можливе лише у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені низкою факторів: неповнотою документів для підтвердження заявленої митної вартості; невідповідними до митного огляду характеристиками цих товарів, зазначеними у поданих документах; різницею між рівнями заявленої та митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Корегуючи митну вартість, контролюючий орган має враховувати індивідуальні особливості придбаного автомобіля, зокрема технічний стан, що суттєво впливає на його ринкову вартість, а також рік випуску транспортного засобу, тип двигуна, наявність пошкоджень, умови використання, що вплинули на зношеність товару й обумовили ціну, за яку його було придбано.
Акт про проведення огляду вказує лише на результати, отримані внаслідок поверхового візуального обстеження автомобіля та не містить даних ані про вартість, ані про дійсний характер наявних пошкоджень (зокрема, внутрішніх), витрат, необхідних для відновлення тощо.
Ненаведення в рішенні митного органу будь-якого розрахунку для обґрунтування
визначеної вартості транспортного засобу не дає можливості встановити
правильність визначеної ціни.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29грудня 2021 року у справі No 520/11303/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102362298.