Про захист прав власника та/або захист прав добросовісного набувача в практиці Верховного Суду Людмила Козловська

Про захист прав власника та/або захист прав добросовісного набувача в практиці Верховного Суду розповіла доктор юридичних наук, доцент, керівник відділу аналітичної та правової роботи Великої Палати Верховного Суду Людмила Козловська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику ВС про захист прав власника та/або захист прав добросовісного набувача, а саме:

• 1. Нормативне регулювання витребування майна із чужого незаконного володіння.
• 2. Підстави вибуття майна від власника.
• 3. Підстави набуття майна у власність добросовісним набувачем (ст. 330 ЦК).
• 4. Пріоритет способів захисту власника чи добросовісного набувача.
• 5. Поняття і значення добросовісності.
• 6. Критерії добросовісності (ст. 388 ЦК): «Не знав та не міг знати».
• 7. Добросовісність в системі принципів і презумпцій.
• 8. Доказування добросовісності.
• 9. Застосування преюдиції. Злочин. Інші неправомірні, заборонені дії. Судові рішення, зокрема, скасовані.
• 10. Витребування як надмірний тягар. Пропорційність втручання.
• 11. Висновки.

У рамках характеристики захисту прав власника та/або захисту прав добросовісного набувача акцентовано на наступному:

1. Нормативне регулювання витребування майна із чужого незаконного володіння:

1. Стаття 330 ЦК України:

Якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності, якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребуване.

2. Стаття 387 ЦК України:

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без правової підстави заволоділа ним.

3. Стаття 388 ЦК України:

Встановлює вичерпний перелік випадків, коли власник має право витребувати майно від добросовісного набувача:

1. Майно було загублене.
2. Було викрадене.
3. Вибуло з володіння не з волі власника іншим шляхом.
4. Не може бути витребуване, якщо продане в порядку виконання судових рішень.

2. Підстави вибуття майна від власника

Підстава вибуття майна включає оцінку:

• Чи була правова підстава законною / незаконною, чи була вона нікчемною.
• Чи була у власника воля на відчуження.
• Чи була підстава оплатною чи безоплатною.
• Чи встановлена підстава преюдиційно (іншим рішенням чи вироком).
• Чи було вибуття наслідком злочину – що завжди означає вибуття поза волею власника.

Ключовий висновок ВП ВС (04.07.2018, № 569/1221/16-ц):

Якщо власник передавав майно за власною волею, витребування від добросовісного набувача неможливе.

3. Підстави набуття майна у власність добросовісним набувачем (ст. 330 ЦК)

Умови добросовісності набувача:

• Майно набуте за відплатним договором.
• Відчужувач не мав права відчужувати.
• Набувач не знав і не міг знати про відсутність права.

Судова практика:

• Постанова КГС ВС від 13.02.2018, № 910/3496/17: Наявність/відсутність права відчужувача за останнім договором не має значення — важливо, чи була воля первісного власника.

4. Пріоритет способів захисту власника чи добросовісного набувача

Законодавець надає пріоритет захисту неволодіючого власника, коли майно вибуло поза його волею.

Власник не має договірних засобів захисту щодо особи, з якою він не перебував у правовідносинах (останніх набувачів).

Отже, коли воля була відсутня — власник у пріоритеті. Коли воля була — у пріоритеті добросовісний набувач.

5. Поняття і значення добросовісності

Добросовісність — це центральний принцип, визначальний у спорах про витребування.

Добросовісність – умова набуття права власності (ст. 330 ЦК).

Вона переважає інші принципи у тих категоріях спорів, де необхідно забезпечити баланс між власником і набувачем.

Добросовісність є презумпцією, але для набуття права власності саме набувач має довести добросовісність.

6. Критерії добросовісності (ст. 388 ЦК): «Не знав та не міг знати»

Критерій «знав чи міг знати»:

• Визначається за обставинами конкретної справи.
• «Міг/повинен був знати» – виключний критерій і застосовується з обережністю.

Об’єктивні критерії добросовісності:

• Державна реєстрація.
• Дані з реєстрів.
• Судові рішення, їх публічна достовірність.

Критерій «знання закону»:

• Є неспростовною презумпцією (ст. 68 Конституції). Приклад — справа «Садиби Терещенків» (12.09.2023, № 910/8413/21).

7. Добросовісність у системі принципів і презумпцій

Добросовісність є принципом права, який застосовується для усунення прогалин.

Вона переважає принцип правової визначеності у категоріях спорів щодо віндикації.

Презумпція добросовісності (ч. 5 ст. 12 ЦК) діє щодо дій особи.

Але щодо встановлення права власності — діє спеціальне правило: добросовісність має доводити саме набувач.

8. Доказування добросовісності

Визначено:

• Добросовісність — це презумпція матеріального права, яка впливає на розподіл доказування.
• Суд має визначити, хто повинен довести добросовісність:

• У спорах про набуття власності за ст. 330 — набувач доводить свою добросовісність.
• У загальному порядку — діє презумпція добросовісності.

9. Застосування преюдиції. Злочин. Інші неправомірні, заборонені дії. Судові рішення, у тому числі скасовані

Преюдиція:

• Якщо обставини вибуття майна встановлені вироком/рішенням — вони мають преюдиційне значення.

Злочин:

• Злочин, який призвів до вибуття майна, завжди означає вибуття поза волею власника.
  Це достатня підстава для витребування у добросовісного набувача.

Неправомірні дії:

• Якщо порушують і приватні, і публічні інтереси — є самостійною достатньою підставою для витребування.

Скасовані судові рішення:

• Можуть бути враховані як докази у питанні добросовісності (зазначено у частині змісту презентації).
• Наявність рішень, ухвалених без перевірки добросовісності, порушує вимоги справедливого судового розгляду (постанови ВП ВС 02.11.2021 № 925/1351/19 та 21.09.2022 № 908/976/19).

10. Витребування як надмірний тягар. Пропорційність втручання

Суд оцінює пропорційність втручання

• Чи є витребування для відповідача-1 надмірним тягарем, залежить від його поведінки та добросовісності.

Судова практика:

1. ВП ВС (12.09.2023, № 910/8413/21):

Суд дійшов висновку, що неможливо визнати втручання надмірним, якщо набувач не міг отримати майно у власність при добросовісній поведінці.

2. ВП ВС (02.11.2021, № 925/1351/19):

Судові рішення без перевірки добросовісності не відповідають ст. 6 Конвенції, а оцінка пропорційності буде неправильною.

3. ЄСПЛ, застосований ВП ВС (07.11.2018, № 488/5027/14-ц):

Недобросовісність набувача, якщо витребування не є надмірним втручанням.

11. Висновки

• Закон захищає добросовісного набувача, крім випадків, коли майно вибуло з володіння поза волею власника.
• Якщо майно вибуло з володіння поза волею власника, його можна витребувати у добросовісного набувача, навіть коли воно придбане ним за відплатним договором. Так встановлює ЦК України.
• Якщо послідовно застосовувати норми ст. 387 та ст. 388 ЦК у всіх випадках витребування, коли майно вибуло поза волею власника, добросовісний набувач мав повертати його власникові. Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею, його можна витребувати лише від недобросовісного набувача.
• Враховуючи те, що добросовісний набувач за чинним ЦК України стає власником, якщо майно в нього не може бути витребуване, добросовісність є умовою набуття права власності, а отже має доказуватися набувачем. Це спеціальне виключення із загальної презумпції добросовісності дій. Добросовісність важлива, але вимоги до неї мають бути високі, адже йдеться про захист права власності, непорушність якого встановлюється для обох власників. Вже завтра «добросовісний набувач» може опинитися в ситуації «неволодіючого власника».
• Принципові добросовісності безумовно надається перевага, у разі необхідності усунення прогалин у цивільному законодавстві або щодо об’єктів, правовий режим яких є невизначеним або суперечливим.
• Можна назвати конкретні правові ситуації, коли впевнено йдеться про відсутність добросовісності або ж необхідність захисту прав особи, майно якої вибуло з її володіння поза її волею.
• Добросовісність не встановлюється, якщо відсутній спір про належність правового титулу власності (ч. 2 ст. 328 ЦК, негаторний позов).
• Віндикаційний імунітет майна щодо майна проданого на прилюдних торгах є /не є абсолютним.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.