ВС здійснив касаційний перегляд ухвали апеляційного суду, якою залишено без змін виправдувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, якого було визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 368 КК.
У касаційній скарзі прокурор серед іншого висловив незгоду з оцінкою судом доказів, здобутих у результаті проведення НРСД.
ВС залишив оскаржувану ухвалу без змін.
ВС констатував, що обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті проведених негласних слідчих
(розшукових) дій.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що негласні слідчі дії у вигляді
контролю за вчиненням злочину, відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК, можуть
проводитись щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Проте інкриміноване
ОСОБА_1 кримінальне правопорушення було перекваліфіковане з ч. 3 на ч. 1 ст. 368 КК 20 червня 2014 року, тобто в день вчинення інкримінованого правопорушення. Відповідно до ст. 12 КК, злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК,
є злочином середньої тяжкості, а тому результати негласних слідчих дії правильно визнані недопустимими доказами. З даним висновком місцевого суду погодився апеляційний суд, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення.
Згідно зі ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У зв’язку із цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недопустимість таких доказів з огляду на положення статей 86, 87 КПК та вважає, що у зв’язку із зазначеним суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1.
Детальніше з текстом постанови ВС від 07.06.2018 у справі No 604/1071/14-к (провадження No 51-809км18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/74630432