26 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису
У справі, що переглядається, встановлено, що постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 травня2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням. Постановою встановлено, що ОСОБА_2 04 квітня 2018 року о 14 год. 30 хв. перебував за місцем проживання колишньої дружини ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, і вчинив із нею сварку, під час якої виражався в її сторону нецензурною лайкою. В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.
Із листа начальника Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23 серпня 2018 року відомо, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Самбірському ВП ГУ НП у Львівській області як особа, яка вчинила домашнє насильство, оскільки 07 травня 2018 року стосовно громадянина ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не довела того факту, що ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство стосовно неї, а також не довела, що існує реальна загроза та ризики продовження домашнього насильства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив, що зі сторони ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 вчинялося домашнє насильство і є ризики продовження та їх повторення, а тому з метою захисту прав заявника від насильства в сім`ї, суд вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний припису вигляді заборони ОСОБА_2 здійснювати листування та телефонні розмови з ОСОБА_1 строком на 6 місяців з дня ухвалення цієї постанови.
Верховний Суд погодився із таким висновком апеляційного суду та,враховуючи факт визнання заінтересованої особи винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, а також те, що ОСОБА_2 продовжував надсилати на номер телефону заявника текстові повідомлення образливого характеру, вважав наявними правові підстави для задоволення заяви.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі No 452/317/19-ц (провадження No 61-12915св19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84725899