11 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: член правління АТ КБ «ПриватБанк», голова правління АТ КБ «ПриватБанк», про стягнення заробітної плати, преміальних виплат.
Суд установив, що ОСОБА_1 працює у відповідача та обіймає посаду керівника
напряму «Credit collection», який займається стягненням на користь банку дебіторської заборгованості. Під час засідання комітету з питань взаємодії з позабанківськими установами член правління АТ КБ «ПриватБанк винесла на голосування питання акредитації зовнішніх колекторських компаній, що надають послуги з повернення заборгованості. При цьому позивач як керівник напряму «Credit сollection» і як голова Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «ПриватБанк» проголосував «проти». Голова Правління АТ КБ «ПриватБанк» надав розпорядження про відключення позивача від системи електронного документообігу, засобів корпоративного зв’язку, ОСОБА_1 був відсторонений від роботи в Кредитному комітеті банку, членом якого він є за посадою.
Суд першої інстанції стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в вигляді преміальних виплат, керуючись тим, що при прийомі позивача на роботу сторонами були обумовлені обов’язкові виплати по зарплаті, зокрема і премії, тому вони і повинні нараховувати та виплачуватися роботодавцем, а в разі невиплати, що є порушенням укладеної трудової угоди про оплату праці, стороною банку це повинно бути мотивовано з належним доведенням до працівника вказаних мотивів.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у задоволенні
позову.
Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно з Положенням про управління мотивацією співробітників АТ КБ «ПриватБанк» підставою для виплати всіх видів змінної винагороди є рішення
керівника співробітника. Розмір змінної винагороди може бути знижений внаслідок низької оцінки ефективності співробітника керівником або порушення співробітником діючих стандартів, політик, процедур.
Тобто винагорода (премія) виплачується працівникові виключно за рішенням керівника, тому не є обов’язковою.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку про те, що прийняття керівником підприємства на основі положення і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі No 201/532/20 (провадження No 61- 10845св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100292269