Людмила Гриценко, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, , співзасновник ЮГ «Право», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України».
В основу розробки вебінару покладено реальний кейс – справу про розірвання шлюбу з особою, яка перебуває на тимчасово окупованій території.
План вебінару включав чотири основні фокуси:
Перший – визначення порядку та способу розірвання шлюбу в ситуації, що склалася. Тут мова йшла про позасудовий та судовий способи розірвання шлюбу.
Другий фокус – розірвання шлюбу саме в судовому порядку. Тут йшла мова про те, як визначити підсудність, як швидко оплатити судовий збір та якіорієнтовні строки розгляду справ такої категорії.
Третій фокус – про те, як написати позов. Тут мова йшла про наступне:
- на що впливають причини розірвання шлюбу?
- чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
- що ще з зазначеного в позові має значення?
- посилання на практику ЄСПЛ, чи доцільно в справах про розірвання шлюбу?
- хто ж підпише позов?
Четвертий фокус стосувався процедури розгляду справи в суді та деталей отримання судового рішення.
Учасники та учасниці отримали знеособлений зразок позову про розірвання шлюбу та клопотання про розгляд справи без участі сторони, та детально розібрали кожен розділ позовної заяви.
Пропонуємо більш детально зануритися в тему вебінару через концепцію питання-відповідь.
Розглядаючи питання про визначення порядку та способу розірвання шлюбу в ситуації, що склалася, лекторка розповіла про існування позасудового та судового способів розірвання шлюбу.
За яких умов шлюб можна розірвати у позасудовий спосіб?
Відповідно до ст.106 Сімейного кодексу України «Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.»
Отже, позасудовий спосіб розірвання шлюбу за заявою двох сторін може мати місце у випадках, коли подружжя або не має дітей, або діти подружжя досягли повноліття.
Крім вказаного, законодавець, у ст. 107 Сімейного кодексу України, передбачив ще один спосіб розірвання шлюбу у позасудовому порядку, проте вже за заявою одного з подружжя. Такий спосіб може бути реалізовано, якщо другий з подружжя або визнаний безвісно відсутнім, або визнаний недієздатним.
Розглядаючи питання про розірвання шлюбу саме в судовому порядку, мало місце ряд питань про визначення підсудності та строки розгляду такої категорії справ.
Як визначити підсудність у справі про розірвання шлюбу?
Підсудність у справі про розірвання шлюбу може бути альтернативна або загальна. Під словом «альтернативна» мається на увазі підсудність, передбачена ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, а саме підсудність за вибором позивача. Така підсудність може бути застосована не завжди, а за наявності певних обставин в кейсі.
У силу ч. 2 ст. 28 ЦПК – «Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі:
- якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти,
- або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача,
- за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них».
Отже, щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови, у вигляді:
– перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’я чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення);
– мати проблеми зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);
– мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).
Якщо описані вище умови у справі відсутні, тоді позов про розірвання шлюбу слід подавати, керуючись загальною підсудністю. Під словами «загальна підсудність» мається на увазі підсудність передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.
Як визначити в яким саме суд подавати, враховуючи, що відповідач проживає на окупованій території?
1) за посиланням https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ знаходиться Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, у якому міститься інформація про:
- ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснюватиправосуддяпід час воєнного стану (зведенатаблиця)
- ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальнупідсудністьякихвідновлено
- Розпорядження Верховного суду про «Про змінутериторіальноїпідсудностісудових справ в умовахвоєнного стану».
2) Визначаємо з урахуванням наявної інформації суд, до якого будемо звертатися.
До прикладу, під час вебінару аналізувався кейс, в якому дружина позивача проживала на території Ворошиловського району міста Донецька. Дивимось Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (посилання на Розпорядження), і бачимо, що справи підсудні Ворошиловському районному суді міста Донецька тепер підсудні Селидівському міському суду Донецької області.
Відповідно до інформації на сторінці суду на веб-порталі Судової влади України Селидівський міський суд Донецької області продовжує здійснювати правосуддя, на сьогодні в ньому працює троє суддів.
Як заплатити судовий збір (враховуючи, що Позивач територіально знаходиться в центральному регіоні України, а Селидівський міський суд Донецької області доволі близько до лінії розмежування?
На сайті відповідного суду можна сформувати квитанцію.
Наприклад, на сайті Селидівського міського суду Донецької області це можна зробити за посиланням: http://surl.li/jhshn. Оплатити можна онлайн або на сайті там же. Важливо – для того, щоб оплатити судовий збір, необхідно знати РНОКПП (простими словами – ідентифікаційний код/ІПН) позивача.
Які орієнтовні строки розгляду справ такої категорії?
Однозначно сказати складно, тому звернемось до мови фактів.
До прикладу:
– справа №242/1031/22 слухалася менше двох місяців: 13.05.2022 позов зареєстровано в суді, 18.05.2022 суд направив ухвалу в Мінсоцполітити, 20.06.2022 суд ухвалив заочне рішення яким розірвав шлюб. http://surl.li/jhshw;
– справа № 242/705/22 слухалася менше двох місяців: 09.02.2022 позов зареєстровано в суді; 10.02.2022 суд відкрив провадження, вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; 31.03.2022 року – Заочне Рішення Селидівського міського суду. http://surl.li/jhshz;
– справа №242/1068/22 слухалася більше трьох місяців: 26.05.2022 позов зареєстровано в суді, 26.05.2022 року суд окремою ухвалою витребував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача http://surl.li/jhsid, 18.08.2022 року суд відкрив провадження у справі незважаючи на відсутність витребовуваної інформації про місце проживання відповідача. Суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін http://surl.li/jhsik. 01.09.2022 року Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області про розірвання шлюбу. http://surl.li/jhsio
Отже, розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін розглядаються від одного до двох місяців. До прикладу: суддя Черков В.Г. справи про розірвання шлюбу розглядає в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами і досить оперативно. Справа: №242/1031/22 про розірвання шлюбу http://surl.li/jhshw. Справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін розглядаються від двох до шести місяців.
Важливо: в позові можна просити розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, проте не всі судді підтримують такі підходи
На що впливають причини розірвання шлюбу і чи вказувати їх детально в позовній заяві?
Причини, у зв’язку з якими ставиться питання про розірвання шлюбу можуть мати вплив на:
- На строк розгляду справи:
- На право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини (ч.2 ст.110 СК України – «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини»
- Важливо розуміти, що окремого свідоцтва про розірвання шлюбу зараз не має – і те, що написано в рішенні суду буде доступно до ознайомленні органам, куди буде/може подаватися рішення суду
Чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
Відповідь на це питання можемо знайти в судовій практиці:
«За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини» (Постанова ВС від 15.01.2020 року, справа №200/952/18 http://surl.li/jhsiy (справа про розірвання шлюбу)
«Враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував місце проживання дитини, не визначаючи його»
Постанова ВС від 22.12.2021 року, справі №339/143/20 http://surl.li/jhsje (справа про розірвання шлюбу).
Отже, писати в позові про місце проживання дітей доречно в тому випадку, коли між сторонами немає спору про проживання дітей, і суд фактично легалізує вказаний факт. Якщо спір про проживання дітей має місце – то його краще вирішувати в іншій справі, окремо від позову про розірвання шлюбу.
Що варто зазначити в позові про розірвання шлюбу?
Момент з якого сторони припинили спільно проживати – наслідки можуть мати місце при вирішенні подальших майнових спорів.
Чи доцільно в справах про розірвання шлюбу посилання на практику ЄСПЛ?
Доцільно, якщо мова йде про обґрунтування права на звернення до суду/права на доступ до правосуддя, але це варто робити далеко не в усіх випадках.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у “розумні строки”. Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі “Странніков проти України”, де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі “розумності строку”.
У справі “Dilipak and Karakaya v. Turkey” (N N 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства (http://surl.li/jhshw).
Хто може підписати позов?
Відповідь на вказане питання розкрите в Правовому висновках КЦС ВС (Постанова від 9 липня 2021 року у справі № 607/10879/20).
Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції та зазначив, що у матеріалах справи наявно достатньо документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, а тому він має право:
- складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання, зокрема позовні заяви, відзиви, заперечення;
- отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.
За змістом частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Повний текст постанови тут.