Обставини справи
Дружина (ОСОБА_1) обвинувачувалася органом досудового розслідування у тому, що вона, не витримавши регулярних тривалих знущань свого чоловіка, нанесла йому чисельні удари по голові, і лише втамувавши свою злість та побачивши, що потерпілий перестав подавати ознаки життя, припинила завдавати удари та повідомила на лінію «102» про вчинене нею вбивство. Орган досудового розслідування кваліфікував дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 115 КК. Під час судового розгляду сторона захисту стверджувала про необхідність перекваліфікації її дії на ст. 116 КК, оскільки дружина під час вчинення умисного вбивства свого чоловіка перебувала в стані сильного душевного хвилювання.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватою і засудив обвинувачену за ч. 1 ст. 115 КК, пославшись на висновок судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого її емоційний стан не досягав ступеню фізіологічного афекту, а сама жінка могла знаходитися в стані емоційної напруги, який не досягав афективної глибини та суттєво не вплинув на її свідомість та діяльність як під час скоєння правопорушення, так і після нього.
Апеляційний суд перекваліфікував дії обвинуваченої на ст. 116 КК, оскільки вважав, що перебування особи в стані сильного душевного хвилювання встановлює суд на підставі фактичних даних у кримінальному провадженні.
Підстави розгляду кримінального провадження палатою ККС
Необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних
правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові колегії суддів Другої судової палати ККС від 21.09.2021 у справі № 750/13728/19 щодо визнання умисного вбивства вчиненим у стані сильного душевного хвилювання лише у разі встановлення за висновком судово-психологічної експертизи перебування
обвинуваченого у стані фізіологічного афекту під час його вчинення.
Позиція палати ККС
Палата відступила від указаного рішення ККС, скасувала ухвалу апеляційного суду та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції палати ККС
На думку ККС, стан сильного душевного хвилювання у складі кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК, може мати прояв не лише фізіологічного афекту, а й інших емоційних станів, що можуть бути викликані кумулятивним афектом, який є результатом тривалого нагромадження випадків прояву систематичного знущання, кожен з яких певним чином впливає на свідомість і волю винного.
Водночас вирішальне значення для визначення сильного душевного хвилювання має саме фаза раптових активних дій, під час якої вчинено умисне
вбивство.
Якщо у висновку судово-психологічної експертизи констатовано відсутність саме фізіологічного афекту, то це ще не свідчить про відсутність інших проявів стану сильного душевного хвилювання, яким суд може визнати й інші емоційні стани за умови існування причинного зв’язку між поведінкою потерпілого у формах, визначених диспозицією ст. 116 КК, і відповідним емоційним станом винного, який під час вчинення умисного вбивства порушує його психічну діяльність.
Висновок
При кваліфікації дій особи за ст. 116 КК для встановлення стану сильного душевного хвилювання мають значення, окрім фізіологічного афекту, й інші емоційні стани, за умови, що вони є реакцією особи на поведінку з боку
потерпілого, зазначену у диспозиції цієї статті, і досягли такого рівня впливу на свідомість і волю особи, що в момент вчинення умисного вбивства значно
знижували її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. Перебування
винного у момент вчинення умисного вбивства у стані сильного душевного
хвилювання є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального
правопорушення, передбаченого ст. 116 КК, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
Постанова Другої судової палати ККС ВС від 05.06.2023 у справі № 587/241/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111524547