Обставини справи
Ухвалою ККС касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв’язку з тим, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, не свідчило про наявність у захисника повноважень на захист інтересів засудженого саме в суді касаційної інстанції.
На усунення цього недоліку захисник направив заяву, в якій зазначив, що видача доручень на надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється, зокрема згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 (далі – постанова КМУ). Колегія суддів ККС постановила ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, на яку одним із суддів колегії було викладено окрему думку. На стадії відкриття касаційного провадження колегією суддів ККС за аналогічних обставин касаційну скаргу захисника також було залишено без руху. На виконання вимог зазначеної ухвали захисник у своїй заяві про усунення недоліків його касаційної скарги, зазначав, що у справі за наявності доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі ухвалою Другої судової палати ККС було відкрито касаційне провадження.
Позиція ККС
Кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП
Необхідність відступити від позиції щодо застосування норм права в подібних
правовідносинах, викладених в ухвалі Другої судової палати ККС від 02.02.2023
року у справі № 295/11882/21 в частині щодо підтвердження повноважень
захисника в суді касаційної інстанції дорученням, виданим на строк затримання
та/або тримання особи під вартою.
Позиція колегії суддів стосовно вирішення проблеми
Колегія суддів ККС вважає, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень КПК вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не є таким, що підтверджує повноваження захисника на представництво інтересів особи у ВС, оскільки в такому дорученні відсутні будь-які дані про те, що воно діє на стадії касаційного розгляду.
Обґрунтування позиції ККС
Колегія суддів ККС зазначила, що в цьому провадженні на усунення недоліків адвокат не надав нового доручення для надання безоплатної правової допомоги, в якому було б зазначено, що він наділений повноваженнями представляти інтереси засудженого саме на стадії касаційного провадження.
Посилання у заяві, поданій на виправлення недоліків, на постанову КМУ не узгоджується з положеннями КПК. З огляду на вимоги ч. 2 ст. 42 та ч. 2 ст. 43, ч. 1, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 177 КПК тримання під вартою застосовується лише до
обвинуваченого, який втрачає такий статус після набрання обвинувальним
вироком законної сили, тобто після винесення рішення судом апеляційної
інстанції. При цьому, з цього часу доручення для надання безоплатної вторинної
правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою, особі, якій обрано
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів ККС, вже не є тим документом, який наділяє захисника правом на прийняття участі на стадії касаційного провадження.
Ухвала колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 05.10.2023 у справі 161/8760/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021037
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.