Щодо наслідків зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця

Зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця, свідчить про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, були усунені.

ОП КГС ВС розглянула справу за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі – АТ “НАК” “Нафтогаз України” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз” (далі – АТ “Дніпрогаз”) про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням господарського суду від 11.02.2020, залишеним без змін постановою
Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2020, позов задоволено повністю. На виконання рішення видано відповідний наказ.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва (далі – приватний
виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження No 62897924 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 у цій справі, а також постанову про приєднання виконавчого провадження No 62897924 до зведеного виконавчого провадження No 62865522, яке знаходиться у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.

03 вересня 2020 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі No 160/10368/20 постановив ухвалу про забезпечення позову, якою до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі зупинив дію постанов
приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, винесених, зокрема в рамках здійснення виконавчого провадження No 62897924, об`єднаного у зведене виконавче провадження No 62865522.

Також Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначеною ухвалою
заборонив приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва до набрання
законної сили рішенням по справі вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню, зокрема наказу Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання судового рішення у справі No 904/5347/19, виданого 18 серпня 2020 року.

Приватний виконавець на виконання зазначеної ухвали Дніпропетровського
окружного адміністративного виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області No 904/5347/19 від 18.08.2020.

Третій апеляційний адміністративний суд у справі No 160/10368/20 ухвалою від 19.10.2020 року поновив строк на апеляційне оскарження ухвали; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства
«Укртрансгаз» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 03.09.2020, задовольнив клопотання останнього та зупинив дію ухвали
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020.

29.10.2020 приватний виконавець поновив виконавче провадження No 62897924 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області
від 18.08.2020 про що виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

12.11.2020 АТ “Дніпрогаз” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської
області зі скаргою на дії приватного виконавця, у якій просило визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу про поновлення вчинення виконавчих дій від 29.10.2020 у виконавчому провадженні No 62897924 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020, а також до розгляду цієї скарги на дії приватного виконавця зупинити виконання за виконавчим документом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського
суду від 18.02.2021, задоволено скаргу АТ “Дніпрогаз”, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій від 29.10.2020 у виконавчому провадженні No 62897924 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020.

За висновком судів факт прийняття судом до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову не є правовою підставою для зупинення виконання цієї ухвали у виконавчому провадженні. Суди вказують, що зупинення дії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі No 160/10368/20 не є усуненням обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, з огляду на положення статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче
провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Постанова приватного виконавця від 21.09.2020 про зупинення вчинення
виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 винесена на підставі пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (частина восьма статті 154 КАС
України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2020 поновив строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020; зупинив дію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020.

Відповідно до частини четвертої статті 300 КАС України якщо апеляційна скарга
подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Зазначена норма є імперативною, тобто передбачає не право, а обов’язок суду
зупинити дію оскаржуваного рішення у разі поновлення строку на його апеляційне оскарження.

Отже, прийняття апеляційним адміністративним судом ухвали про зупинення дії
ухвали окружного адміністративного суду про забезпечення позову свідчить про те, що зазначена ухвала з моменту зупинення її дії перестала діяти та, як наслідок, обмеження, установлені в ухвалі про забезпечення позову, також перестали діяти. Зупинення дії оскаржуваного рішення, як і зупинення виконання, унеможливлює вчинення дій на виконання такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону зупиняє до розгляду питання по суті.

Відповідно до частини п’ятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Отже, зазначені положення закону визначають механізми, які мають обов’язково
бути застосовані виконавцями у процесі виконання судових рішень.

З огляду на викладене зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця, свідчить про те, що обставини, які стали
підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, були усунені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва на виконання ухвали адміністративного суду про зупинення дії ухвали окружного адміністративного суду про забезпечення позову та на підставі частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду No 904/5347/19 у виконавчому провадженні No 62897924 до прийняття рішення у справі No 160/10368/20.

ОП КГС ВС зауважила, що з огляду на встановлені фактичні обставини у цій
конкретній справі оскаржувані дії приватного виконавця слід визнати
обґрунтованими, оскільки приватний виконавець діяв на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче
провадження», зокрема відповідно до вимог статей 34, 35 зазначеного закону, з урахуванням наявних судових рішень.

Разом з цим ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо
застосування норми права, викладеного у раніше ухваленому рішенні КГС ВС
від 19.05 2021 року у справі No 904/2732/18, про те що: “зупинення дії оскаржуваної ухвали адміністративного суду не було і не є тотожним зупиненню виконання тієї ж ухвали (в розумінні частини восьмої статті 154 КАС України), а, отже не могло вважатися підставою для поновлення вчинення виконавчих дій”, оскільки відповідне рішення було ухвалене про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи та, відповідно, формування правового висновку в ній, та не мало загального характеру щодо інших справ чи певної категорії справ, у тому числі справи, що розглядається, а стосувалося конкретної справи.

Ураховуючи викладене, ОП КГС ВС скасувала ухвалу Господарського суду
Дніпропетровської області від 27.11.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021, ухвалила нове рішення про відмову АТ “Дніпрогаз” у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.

Детальніше з текстом постанови ОП КГС ВС від від 17.09.2021 у справі No 904/5347/19 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/99818574.