Щодо обставин, які дозволяють кваліфікувати договори купівлі-продажу транспортних засобів як фраудаторні

До обставин, які дозволяють кваліфікувати договори купівлі-продажу транспортних засобів як фраудаторні, належать: момент вчинення договорів;
контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори; ціна; боржник, який діє
очевидно недобросовісно та зловживає правами.

19 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» (далі – ТОВ «Автобастіон»), ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що він постраждав у ДТП,
і суд на його користь та на користь пасажира автомобіля, яким він керував,
стягнув майнову та моральну шкоду з підприємства, водій вантажівки якого
визнаний винуватцем пригоди.

На день ухвалення рішення суду коштів на рахунку підприємства не було,
а за деякий час до цього було продано належні йому дві вантажівки та причіп до них. ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів, оскільки майно було реалізовано з метою ухилення від виконання судового рішення.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін апеляційним судом,
відмовив у задоволенні позову, оскільки на момент укладення оспорюваних
договорів рішення про стягнення майнової шкоди з підприємства ще не існувало. Укладаючи договори, на переконання судів, підприємство реалізувало свої законні права власника транспортних засобів.

Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги з огляду на таке.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто
відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками
цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення
про стягнення боргу, що набрало законної сили.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором),
може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції
фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відносять: момент укладення договору; контрагента, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

У справі, що переглядалася, очевидно, що сторони договорів купівлі-продажу
транспортних засобів «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий
інструментарій (оспорювані договори) використовувався для недопущення звернення стягнення на майно боржника; встановлені судами обставини дозволяють зробити висновок, що оспорювані договори є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору.

До обставин, які дають змогу кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні, належать:

  1. момент вчинення договорів (після відкриття провадження, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі про стягнення
    коштів);
  2. контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (ТОВ «Автобастіон»
    вчинило договори з особою, яка була його учасником на момент вчинення);
  3. ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000, 00 грн;
    інший сідловий тягач – за 100 грн; причіп фургон – за 100 грн);
  4. боржник (ТОВ «Автобастіон»), який відчужує транспортний засіб на користь
    свого учасника після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

За таких обставин суди дійшли неправильних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі No 693/624/19 (провадження No 61-6420св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97103755