02 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом у порядку спадкової трансмісії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що після смерті його діда
ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке він заповідав батькові позивача ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4, який не встиг прийняти спадщину за заповітом, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого батька за законом. Оскільки батька позивача вже після його смерті було позбавлено права власності на спадкове майно та він не може захистити свої права, позивач вважав, що має право на визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 в порядку аналогії закону та спадкової трансмісії.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, відмовив
у задоволенні позову.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів з огляду на таке.
Спадкова трансмісія – це перехід права на прийняття спадщини від померлого
спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини,
до його спадкоємців, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Спадщина може бути прийнята в порядку спадкової трансмісії після спливу
строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців або в судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними (частини друга, третя статті 1272 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього
Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані,
якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не
скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку,
то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Отже, право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може
бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця. Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має настати в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини.
У справі, що переглядалася, батько позивача не прийняв спадщину,
помер після спливу строку, встановленого для її прийняття, тому в цьому випадку спадкова трансмісія не застосовується.
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної
інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки у статті 1276 ЦК України
передбачено перехід права на прийняття спадщини спадкоємця, який не встиг
її прийняти внаслідок смерті в межах строку для прийняття спадщини, а не перехід права на подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі No 155/1584/18 (провадження No 61-10364св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495454