Щодо стягнення компенсації за незаконне використання творів

Використання твору без дозволу суб’єкта авторського права та без виплати авторської винагороди є порушенням авторського права, у зв’язку з яким винна особа може бути притягнута до відповідальності у вигляді сплати компенсації, що визначається судом паушальною сумою на базі таких елементів, як подвоєна, а в разі умисного порушення – потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків чи стягнення доходу.

Організація колективного управління, яка на підставі договору наділена повноваженнями на управління майновими правами суб’єкта авторського права, має право на звернення до суду з позовом в інтересах такого суб’єкта.

КГС ВС розглянув справу за позовом громадської спілки «Організація колективного управління авторським і суміжними правами» (далі – Організація) в інтересах ТОВ «Бест Мьюзік» (далі – Товариство, позивач) до ФОП Дічука І. Ю. (далі – Підприємець, відповідач) про стягнення коштів за незаконне використання музичних творів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є організацією колективного управління, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 15.09.2020.

Між ОСОБОЮ_1 (правовласник) і Товариством (видавець) 01.06.2016 укладено договір про передачу виключних авторських та суміжних прав (далі – договір 1), за умовами якого правовласник передає видавцю належні правовласнику виключні майнові права на об’єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об’єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в пункті 2.2 договору.

Відповідно до додатків до договору 1 правовласник передала видавцю права на фонограми/виконання, спірні музичні твори.

Між Організацією і Товариством (правовласник) 26.06.2020 укладено договір про управління майновими авторськими правами (далі – договір 2), за умовами якого правовласник надає Організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об’єкти авторських прав (у тих сферах, про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласник.

За змістом пункту 6.2 договору 2 Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому
числі здійснювати фіксацію фактів використання об’єктів авторських прав.

Довіреністю від 01.07.2020 ТОВ «Бест Мьюзік» (довіритель) уповноважило
Організацію (повірений) здійснювати будь-які дії, направлені на реалізацію положень договору 2, в тому числі звертатись до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного (для їх подальшого перерахування довірителю на погоджених за договором умовах), реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій, в тому числі у Верховному Суді.

Представник Організації 10.03.2021 на підставі довіреності склав акт фіксації використання об’єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання (з додатком) про те, що у приміщенні магазину, в якому здійснює діяльність Підприємець, зафіксований факт публічного виконання спірних музичних творів (виконавець ОСОБА_1), суб’єктом майнових авторських прав щодо яких (музичних творів) є Товариство. За незаконне використання відповідачем об’єктів авторського права – двох спірних музичних творів Організацією заявлено про стягнення грошової компенсації.

Договори 1 та 2 станом на час фіксації порушення були чинними, недійсними не визнавалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про те, що Організація на підставі договору 2 наділена повноваженнями на управління
майновими правами суб’єкта авторського права – позивача у справі, зокрема,
щодо спірних музичних творів, що передані їй у добровільне колективне управління Товариством, якому на підставі договору 1 належать виключні майнові авторські права на спірні музичні твори, та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом в інтересах позивача.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України “Про авторське право і суміжні права” право на використання твору належить
автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому
порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому
право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб’єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону
України “Про авторське право і суміжні права”, у зв’язку з яким пунктом «г»
частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення
винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації, що визначається
судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного
порушення – як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

КГС ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши
обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, встановивши: належність
позивачеві виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори, що передані ним у добровільне управління Організації; наявність у Організації права на звернення до господарського суду з даним позовом; відсутність у Підприємця необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних музичних творів; факт використання відповідачем спірних музичних творів шляхом їх публічного виконання; використання відповідачем спірних творів без належної
сплати винагороди, врахувавши фактичні обставини порушення та виходячи з принципів справедливості, добросовісності, розумності, дійшли обґрунтованого
висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації у визначеній сумі.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 26.05.2022 у справі No 909/511/21 можна ознайомитись за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104477159