Обставини справи
ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, не маючи ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, приймав електронні гроші в обмін на готівку, за що отримував відсотки залежно від суми обміну, шляхом розміщення оголошення на інтернет-дошці оголошень «OLX.UA» про надання послуг з виводу в готівку електронних грошей платіжної системи «WebMoneyTransfer».
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_7 за частинами 1, 2 ст. 200 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 стверджує, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 200 КК.
Позиція ККС
Залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вважає, що з урахуванням способу вчинення інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився й апеляційний суд, про наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 200 КК.
ККС, здійснюючи тлумачення диспозиції ст. 200 КК, відзначає, що предметом вказаного злочину можуть виступати, зокрема, й електронні гроші (ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Електронні гроші як одиниці вартості приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Відповідно до такого функціонального призначення електронних грошей поняття використання таких грошей, насамперед, стосується використання електронних грошей як засобу оплати товарів, робіт та послуг. Користувач – фізична особа, крім того, має право використовувати електронні гроші для здійснення їх переказу іншим користувачам – фізичним особам. Цим діям відповідно кореспондують дії з використання електронних грошей іншою стороною, яка приймає такі гроші як оплату товарів, робіт чи послуг, або як суб’єкт одержання переказу. Разом з тим, як видно зі змісту ст. 15 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», поняття використання електронних грошей стосується й тих дій, які вчиняє особа, що отримала такі гроші, і які полягають в обміні таких коштів на готівкові або безготівкові кошти. Користувач – суб’єкт господарювання – має право отримувати електронні гроші та пред’являти їх до погашення лише в обмін на безготівкові кошти. Користувач – фізична особа – має право отримувати електронні гроші та пред’являти їх до погашення в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Тобто, об’єктивна сторона злочину може виражатися у вчиненні будь-яких незаконних дій, передбачених ч. 1 ст. 200 КК, зокрема, у неправомірному випуску або
використанні електронних грошей.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 22.03.2023 у справі No 750/14427/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109855074