Дії особи, яка надала підроблене свідоцтво про право власності на квартиру нотаріусу для оформлення договору купівлі-продажу, усвідомлюючи, що ця квартира їй не належить, підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 358 КК

Обставини справи

Обвинувачену визнано винуватою у наданні нотаріусу завідомо підробленого свідоцтва про право власності на квартиру, виданого на її ім’я, з метою укладення договору купівлі-продажу. Ввівши в оману нотаріуса та покупця, усвідомлюючи, що вона не є власником цієї квартири та, відповідно, не може виступати її продавцем, обвинувачена підписала договір купівлі-продажу, який містить посилання на згадане підроблене свідоцтво про право власності на житло, використавши завідомо підроблений документ.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав особу винуватою та засудив за ч. 4 ст. 358 КК.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі захисник просив скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК. Вказував, що докази, на які послався місцевий суд, не доводять умислу на використання засудженою завідомо підробленого документу, а лише вказують на існування підробленого свідоцтва на право власності на квартиру та факт відчуження вказаної квартири.

Позиція ККС

Залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС

ККС вказав, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення засудженою зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував її дії ч. 4 ст. 358 КК.

Зокрема місцевий суд зазначив, що інших документів на квартиру, які б виготовлялися на засуджену як власника немає, що підтверджує факт того, що свідоцтво про право власності на вказану квартиру в установленому законом порядку не видавалося. Також, цей суд зазначив, що для отримання в 1996 р. свідоцтва про право власності на квартиру, необхідно було виконати дії, які передбачені Законом «Про приватизація державного житлового фонду». Однак, із досліджених судом матеріалів кримінального провадження не встановлено, що засуджена проживала, чи перебувала на реєстраційному обліку за вказаною адресою та відсутні відомості щодо права власності на цю квартиру.

Зазначені обставини свідчать, що засуджена, надаючи свідоцтво про право власності на квартиру нотаріусу для оформлення договору купівлі-продажу, знала, що ця квартира їй не належить, нею не вчинялися дії по законному набутті у власність квартири, і достовірно усвідомлювала, що свідоцтво про право власності є підробленим документом.

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 05.10.2023 у справі №607/12565/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021024

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.