Про реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику ЄСПЛ та ВС щодо реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком, а саме:
- 1. Стандарти практики ЄСПЛ про розслідування забороненого поводження.
- 2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження з підозрюваним, свідком.
- 3. Використання як аргументів захисту.
У рамках характеристики фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком акцентовано на наступному:
1. Стандарти практики ЄСПЛ щодо розслідування забороненого поводження
Заборона катування та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження передбачена статтею 3 Європейської конвенції з прав людини.
Якщо особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження, держава зобов’язана провести ефективне офіційне розслідування.
Основні стандарти ефективності розслідування (ЄСПЛ):
1. Адекватність (належність) слідчих дій.
Розслідування повинно включати всі необхідні слідчі дії для встановлення обставин події та отримання доказів (допити свідків, експертизи тощо).
2. Оперативність (розумна швидкість).
Розслідування повинно здійснюватися без невиправданих зволікань, оскільки швидка реакція влади підтримує довіру суспільства до верховенства права.
3. Незалежність розслідування.
Особи, які проводять розслідування, повинні бути незалежними від тих, щодо кого воно здійснюється, як інституційно, так і фактично.
4. Участь потерпілого у розслідуванні.
Потерпілий повинен мати ефективну можливість брати участь у розслідуванні.
5. Ретельність розслідування.
Органи влади повинні:
- серйозно намагатися встановити всі обставини події;
- не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки.
6. Обов’язок діяти ex officio.
Розслідування повинно проводитися навіть без офіційної скарги, якщо є достатні ознаки жорстокого поводження.
Приклади практики ЄСПЛ:
- «Р. Р. і Р. Д. проти Словаччини» (2020) – критерії ефективності розслідування.
- «Мустафа Тунч і Фечіре Тунч проти Туреччини» (2015) – стандарти розслідування.
- «Буїд проти Бельгії» (2015) – вимога незалежності розслідування.
- «Кобець проти України» – розслідування має бути ретельним і ефективним.
- «Мокану та інші проти Румунії» (2014) – обов’язок розслідування навіть в умовах складної безпекової ситуації.
2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження з підозрюваним або свідком
1. Небезпідставність заяви.
Для виникнення обов’язку розслідування заява про жорстоке поводження повинна бути небезпідставною, тобто містити:
- конкретні обставини поводження;
- певні підтвердження або інформацію, яку можна перевірити.
Судова практика
- Постанова Верховного Суду 29.10.2019, справа №515/2020/16-к, провадження №51-2904км18.
У цій справі Суд зазначив, що твердження лише про «тиск» без конкретизації обставин і доказів не є небезпідставною заявою і не породжує обов’язку проведення розслідування.
2. Обов’язок провести ефективне розслідування.
Якщо заява є небезпідставною, органи влади повинні провести ретельне офіційне розслідування.
Судова практика:
Суд зазначив, що апеляційний суд неправильно відхилив доводи про незаконні методи слідства без проведення належної перевірки.
3. Перевірка заяви через внесення відомостей до ЄРДР.
Перевірка заяв про застосування незаконних методів слідства повинна здійснюватися через внесення відомостей до ЄРДР та проведення розслідування.
Судова практика:
Верховний Суд встановив порушення, коли:
- органи досудового розслідування не внесли відомості до ЄРДР;
- суди не перевірили доводи захисту щодо застосування незаконних методів слідства.
3. Використання стандартів як аргументів захисту
Стандарти ЄСПЛ та Верховного Суду можуть використовуватись стороною захисту для доведення порушення статті 3 Конвенції.
Основні аргументи захисту:
1. Відсутність ефективного розслідування.
Якщо заяви про жорстоке поводження:
- не перевірені,
- або розслідування проведено формально,
це свідчить про порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.
2. Порушення стандартів ефективності розслідування.
Захист може посилатися на те, що:
- розслідування не було незалежним;
- не проведено необхідних слідчих дій;
- розслідування здійснювалося із затримками.
3. Невнесення відомостей до ЄРДР.
Невнесення інформації про застосування незаконних методів слідства до ЄРДР може свідчити про неналежну перевірку заяви.
4. Право на ефективну участь потерпілого.
Особа, яка заявляє про жорстоке поводження, повинна мати можливість брати участь у розслідуванні та користуватися правовою допомогою.
би першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.