Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим
з’ясувати його актив і пасив та зіставити відомості щодо обох величин. Рішення
суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів.
Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити
відомості про актив боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів
кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають
рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості
про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду
в судовому засіданні у справі про банкрутство.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні
суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження
у справі у процедурі розпорядження майном боржника.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 14.04.2021 у справі No904/1693/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96483387.