На облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання беруться військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей, а також військовослужбовці звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях.
Право для взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання законодавець пов’язує із незабезпеченням постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби.
01 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 380/2075/23 за позовом ОСОБА_1 до регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнаня протиправним рішення об’єднаної житлової комісії про відмову в зарахуванні позивача із складом сім’ї 3 особи на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилим приміщеннями для постійного проживання у місті Львові.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У 2002 році позивачу, як військовослужбовцю, надано житлове приміщення (однокімнатну квартиру) житловою площею 17,33 кв.м у місті Києві. У 2017 році позивачу надано «службову» однокімнатну квартиру у м. Львові житловою площею 17,6 кв. м на склад сім’ї одна особа, на час виконання обов’язків військової служби у місті Львові. При цьому житлове приміщення (однокімнатна квартира) у місті Києві належить на праві спільної часткової власності колишній дружині позивача ОСОБА_5 та сину ОСОБА_2. Позивач та інші члени його сім’ї (діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4) зареєстровані у службовій квартирі у місті Львові. У подальшому позивач просив розглянути на засіданні житлової комісії питання щодо зарахування його на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання у місті Львові зі складом сім’ї 3 особи (син ОСОБА_2, син ОСОБА_3, донька ОСОБА_4) у першочерговому порядку. Житлова комісія відмовила позивачу, оскільки військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання від Держприкордонслужби один раз протягом усього часу проходження військової служби, яким позивач був забезпечений із одночасним зняттям з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції виходив із того, що зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання не ставиться у залежність виключно від самого факту забезпечення таким приміщенням під час проходження військової служби. Визначальним чинником, який впливає на прийняття рішення про зарахування або ж відмову у зарахуванні на такий облік є забезпеченість особи під час проходження військової служби жилою площею для постійного проживання згідно з встановленими законодавством нормами забезпеченості жилими приміщеннями.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове – про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд виходив із того, що позивач двічі був забезпечений житлом відповідно до його заяв та кількості осіб, вказаних у заявах, службове житло не здавав та на момент прийняття оспорюваного рішення не перебував у списках особового складу Західного регіонального управління, на відповідних обліках, був звільнений з Адміністрації Державної прикордонної служби, а тому законних підстав для зарахування його на квартирний облік саме в Західному регіональному управлінні немає.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За загальним правилом забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться один раз протягом усього часу проходження військової служби шляхом надання житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 статті 12 Закону України від20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ).
При цьому, на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання беруться
військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей, а також військовослужбовці звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях.
Тож, право для взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання
законодавець пов’язує із незабезпеченням постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби.
На момент звернення позивача до відповідача та до суду він вважається таким, що забезпечений житлом в розумінні Закону № 2011-ХІІ, оскільки отримав житло будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та, квартиру в місті Києві, а службову квартиру у місті Львові не здав. Отже, рішення житлової комісії є прийнятим на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, через що не підлягає скасуванню судом.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 1 серпня 2024 року у справі № 380/2075/23 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/120756456
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.