У зв’язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, та з метою забезпечення єдності судової практики щодо вирішення питання про те, чи є істотним порушенням вимог КПК, а саме порушенням принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів й у доведенні перед судом їх переконливості, дослідження судом апеляційної інстанції за власною ініціативою доказів для встановлення окремих обставин, що підлягають доказуванню, або надання іншої оцінки окремим доказам, які були по-іншому оцінені місцевим судом, під час розгляду апеляційної скарги на погіршення становища обвинуваченого кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватими
та засудив ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК; ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у частині їх засудження за епізодом від 13.01.2020 щодо потерпілого
ОСОБА_6 й ухвалено в цій частині новий вирок, визнавши винуватими та засудивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК; ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 125 КК.
У касаційних скаргах захисники вказують на істотне порушення колегією суддів апеляційного суду вимог КПК щодо необхідності дотримання принципу змагальності сторін, яке полягає в тому, що апеляційний суд без клопотання
прокурора самостійно вирішив досліджувати докази, дослідив їх і на їх основі
погіршив становище обвинувачених, визнавши їх винним у вчиненні більш тяжкого злочину порівняно з вироком місцевого суду щодо окремого інкримінованого їм епізоду.
Позиція ККС: кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстави передачі кримінального провадження на розгляд ОП: необхідність
відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні ККС від 22.09.2022 у справі No 183/2033/21 щодо дослідження доказів колегією суддів апеляційного суду без клопотання сторін при ухваленні нового вироку апеляційним судом.
Обґрунтування позиції ККС: під час касаційного розгляду колегія суддів ККС
дійшла висновку про необхідність передати це кримінальне провадження на розгляд ОП.
Згідно з даними технічного носія, на якому зафіксоване судове засідання в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду самостійно дійшла висновку про необхідність допиту потерпілого, свідка та дослідження даних протоколів слідчих експериментів за їх участю у зв’язку з тим, що в апеляційній скарзі прокурора ставилося питання про ухвалення нового вироку за вчинення більш тяжкого злочину обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_3. Допитавши їх, колегія суддів апеляційного суду також допитала й обвинувачених. Надалі прокурором було усно заявлене клопотання про необхідність дослідження письмових доказів, які колегією суддів апеляційного суду також були досліджені.
Таким чином, окремі докази, за результатами дослідження яких в суді
апеляційної інстанції було погіршено становище обвинувачених, досліджені колегією суддів апеляційного суду без відповідного клопотання прокурора за власною ініціативою.
У раніше ухваленому рішенні ККС в аналогічній ситуації колегія суддів ВС дійшла висновку, що дослідження доказів колегією суддів апеляційного суду без клопотання сторін при ухваленні нового вироку апеляційним судом не становить
порушення вимог КПК.
Колегія суддів ККС вбачає необхідним відійти від указаної вище позиції ВС,
вбачаючи, дослідження судом апеляційної інстанції за власною ініціативою доказів для встановлення окремих обставин, що підлягають доказуванню, або надання іншої оцінки окремим доказам, які були по іншому оцінені місцевим судом, в ході розгляду апеляційної скарги на погіршення становища обвинуваченого, становить істотне порушення вимог КПК, а саме закріпленого у ст. 22 КПК принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На думку колегії суддів ККС, здійснюючи дослідження окремих доказів за
власною ініціативою, без відповідного клопотання сторони провадження, суд
фактично надає цій стороні провадження процесуальну перевагу, що може мати
місце у якості виключення з правила, якщо такі дії здійснюються апеляційним судом в межах розгляду апеляційної скарги на покращення становища обвинуваченого з метою такого можливого покращення, однак не може мати місце в межах розгляду апеляційним судом апеляційної скарги на погіршення становища обвинуваченого з метою такого можливого погіршення.
Колегія суддів ККС вважає, що в цьому аспекті апеляційний суд згідно з положеннями ч. 6 ст. 22 КПК може роз’яснити стороні обвинувачення зміст
принципів змагальності кримінального процесу та безсторонності суду, однак не
може без відповідного клопотання фактично ставати на сторону обвинувачення,
самостійно беручи на себе ініціативу у дослідженні доказів з метою можливого задоволення вимог апеляційної скарги, поданої на погіршення становища
обвинуваченого.
Вказане, на думку колегії суддів ККС, є істотним порушенням вимог КПК відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Детальніше з текстом ухвали ВС від 19.10.2022 у справі No 537/984/20 (провадження No 51-1747км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106915634.