Ганна Гаро, адвокат, медіатор, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру сімейного права ВША НААУ, поділилася думками про сприйняття змін, нових реалій, пріоритети та планування в умовах воєнного стану.
Ганно, з початком війни життя мільйонів українців в одну мить докорінно змінилося. Сімейні адвокати не виняток, яких перемін зазнали буденне життя, усталений ритм роботи, професійна діяльність?
Війна розділила усіх нас на тих, хто 24 лютого прийняв рішення бігти, бити чи завмерти. Це три основні реакції людського організму на стрес, страх і душевний біль. ПТСР притаманний усім нам незалежно від місця перебування.
Наша НАЦІЯ народжується, говорили психологи, і цей процес болючий. Так, ми сильні, ми вистоїмо, казала я собі щодня. Але що робити далі? Всі клієнтські справи на паузі, нових запитів немає, усі рятуються та виживають, як можуть.
Ключове, що я чула від друзів на своє питання, що ж робити, ЖИТИ і радіти новому дню.
Як адаптувалися до змін, у чому шукали і знайшли підтримку?
Думки про кардинальну зміну професїї або зміну спеціалізації не полишали довгенько. Тому аналізувала життя щодня, а з часом впевнилася, що найкраще в мене виходить допомагати людям саме у сімейних спорах і мотивувати колег на цікаві проєкти.
Чим особливим відзначився перехідний період? Які етапи довелося пройти від звичної буденності до нової дійсності?
Через місяць, зробивши аналіз, що і де зависло, потроху почала повертатися до не завершених станом на 24 лютого сімейних справ: були дописані та сформовані позови, подані адвокатські запити.
А побачивши інформацію про волонтерський рух АдвокатиЗСУ, відразу приєдналася до про боно сімейних справ для військовослужбовців і членів їхніх сімей. Це мій юридичний фронт.
Поділіться власними баченнями виходу з кризи, порадами з організації особистого життя, розвитку кар’єрних можливостей для сімейних адвокатів
Найперша моя порада – це ЖИТИ, навіть уточню – ЖИТИ НАПОВНУ.
За першої ж нагоди зʼїздити до знайомих чи родичів за кордон: переключитися та відчути, чи зможете починати нове життя, змінивши кардинально спеціалізацію або ж працюючи адвокатом онлайн.
Якщо ж ви за кордоном, навпаки зʼїздити додому, щоб знову ж таки відчути і зробити свій вибір. А він буде в будь-якому випадку правильним, бо він ваш. Без такого досвіду важко обрати напрям руху.
По-третє, відновлювати спілкування. Цінність розмови, зустрічі з людьми наповнюють новими смислами, адже кожен з нас – це Особистість. І кожна розмова – це завжди інформація, обмін досвідом, натхнення на вчинки.
За Вашими спостереженнями, чи змінилися цінності шлюбно-сімейних відносин, як це вплинуло на види сімейних спорів, способи їх розв’язання?
Щодо роботи, то сімейні спори з часу введення воєнного стану нікуди не зникли, вони “адаптувалися” під нові виклики клієнтів: жінок, які перебувають за кордоном, або чоловіків, які залишилися в Україні. Кожен день з’являються нові запити від клієнтів щодо:
- визначення місця проживання дитини (зокрема, наразі з таким запитом часто звертаються заявники-чоловіки, з якими фактично проживають діти і які раніше не зафіксували це юридично, адже такі рішення дають право виїзду за кордон у період воєнного стану);
- встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу;
- розшуку та встановлення контакту з дітьми, які виїхали за кордон після 24 лютого;
- встановлення фактів/ реєстрації смерті та народження;
- встановлення опіки (тимчасового влаштування) та усиновлення;
- спадкових спорів.
Плюс, як показує досвід, має місце дуже сильне загострення емоційних станів людей. А відтак сімейні справи були, є і будуть. Хто насправді хотів розлучатися, тому війна не заважає. А хто сумнівався, той зміг нарешті прийняти виважене рішення. Інші ж, навпаки, почали масово укладати шлюби та потребують порад сімейних адвокатів.
На Вашу думку, яких нових знань і навиків потребують сімейні адвокати сьогодні? Що привнесе успішність адвокатській практиці?
Відтепер майже кожен другий спір так чи інакше пов’язаний з необхідністю аналізувати міжнародні договори, практику виконання країною судових доручень і виконання рішень, питаннями оформлення та легалізації документів. Допомагає співпраця з місцевими адвокатами, які знають іноземне законодавство і специфіку роботи поліції та ювенальних служб.
А це нові знання та навики, які роблять кожного з нас сильнішим і більш професійним. Тож, не падаємо духом і налаштовуємося на роботу в нових реаліях життя і праці. Все буде Україна!
Особистісною і професійною трансформацією сімейних адвокатів, баченням шляхів подолання викликів в умовах воєнного часу цікавилася Лариса Гретченко, керівник проєктів і програм Вищої школи адвокатури НААУ