КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку. Відсутність безпосередніх очевидців моменту заподіяння потерпілому ножового поранення не є підставою для відхилення показань свідків, які вказували на обвинуваченого як на особу, яку вони бачили в переході з ножем у руках, безпосередньо перед виявленням потерпілого, що має значення для доведення факту вчинення злочину конкретною особою
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали особу невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і виправдали у зв’язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене нею.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що фактичні обставини, встановлені з показань свідків, залишилися без оцінки суду апеляційної інстанції.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС встановила, що апеляційний суд, відхиляючи показання свідків, погодився з висновком місцевого суду з тих підстав, що свідки не були очевидцями безпосереднього моменту вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів ККС вказала, що КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку.
Доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на сукупності всіх, у тому числі непрямих, доказів. Саме з урахуванням такого аналізу та оцінки всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
З огляду на викладене колегія ККС зазначила, що з урахуванням обставин цього кримінального провадження сама по собі відсутність безпосередніх очевидців моменту заподіяння потерпілому ножового поранення не могла бути достатньою підставою для відхилення показань свідків як таких, що не мають значення для доведення обвинувачення.
Водночас прокурор звертав увагу на узгодженість показань цих свідків у частині того, що під час події у підземному переході інших осіб не було, а також на те, що обидва свідки вказували на обвинуваченого як на особу, яку вони бачили в переході з ножем у руках безпосередньо перед виявленням потерпілого з ножовим пораненням.
Сторона обвинувачення акцентувала на показаннях свідка про те, що він бачив обвинуваченого біля потерпілого в той момент, коли останній уже лежав у переході, а обвинувачений витирав ніж від крові та ховав його до пакета. Однак цим показанням апеляційний суд належної оцінки не надав, зокрема не зазначив, з яких підстав відкидає або вважає їх непереконливими, та не оцінив їх у сукупності з іншими доказами, згідно з правилами, передбаченими у ст. 94 КПК.
Також суд апеляційної інстанції лише узагальнено зазначив, що показання свідка не підтверджують доводів сторони обвинувачення, пославшись, що він не був свідком самої події кримінального правопорушення. Водночас суд не навів переконливих мотивів оцінки цих показань у взаємозв’язку із іншими даними, на які посилалася у свої доводах сторона обвинувачення щодо причетності особи до інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, апеляційний суд не перевірив у необхідному обсязі твердження прокурора про те, що висновок місцевого суду щодо недоведеності обвинувачення зроблено без належної оцінки всієї сукупності доказів (показань свідків, письмових доказів, результатів огляду місця події, даних судово-медичних досліджень та відеозаписів з камер спостереження) та без урахування їх взаємозв’язку.
Натомість суд практично повторив висновок місцевого суду про недостатність кожного доказу окремо, не з’ясувавши, чи не набувають вони іншого доказового значення у взаємозв’язку між собою.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 25.03.2026 у справі № 752/2303/19 (провадження № 51-3532км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/135235043
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.